Народився у невеликому місті Знам’янка Кіровоградської обл. Здобув повну загальну освіту закінчивши Знам’янську школу №2. Антон був дуже талановитим юнаком. Ще у шкільному віці займався перекладами різних видань. Вільно володів англійською мовою. Мав хороший слух і грав на гітарі. Антон природжений лідер. З нього брали приклад його однолітки. Умів надихати і спрямовувати енергію в правильне русло.

У дитинстві Антон займався ліпкою з пластиліну, та був учасником для обдарованих дітей поїздкою в «Артек». Одна з колекцій, що збереглась «Кобзар» Шевченка. Він був фізично підготовленим хлопцем, оскільки захоплювався гандболом і брав участь у змаганнях. Згодом навчався в Українському державному хіміко- технологічному університеті м. Дніпро. Здобув ступень бакалавра в 2011 р. У 2012 р. отримав диплом спеціаліста. Після навчання почав працювати на Дніпровському заводі «Южмаш».

Свій військовий шлях почав навчанням на військовій кафедрі на третьому курсі. Закінчив кафедру отримав звання молодшого лейтенанта.

З початку російсько- української війни 2014 року став на захист Української державності. Захистив Донеччину в складі: 57 бригади 17 батальйонна. Пройшов шлях від командира взводу до командира роти. Приймав участь у багатьох боях. В 2015 р. спланував і разом з побратимами відбили надважливу висоту в районі Зайцевого. За цей бій згодом отримав нагороду Орден “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеню.

Саме рота «Чехова» залишилася прикривати позиції підрозділу під час ротації. У підрозділі Антона Зайця трималася дисципліна серед військових і запроваджували всі ноу- хау, наприклад безпілотники.

Антон працював у столиці України в компанії ТОВ «Ріг Експерт» за освітою. Колеги відгукуються про нього з повагою.

З початку повномасштабного вторгнення росіян 24. 02.2022 р. знову став на захист України у складі 57 бригади . Захищав Луганщину. Приймав участь у тяжких  боях за Сєверодонецьк, Лисичанськ. Згодом знищували ворога на Херсонському напрямку. Вході бойових дій у Херсонській обл.. захопили рідкісну БМП- 2М з бойовим модулем «БЕРЕЖОК» . Це була перша задокументована втрата росіян БМП-Z зданим модулем. Приймав участь у дуже важких боях в районах «Сухого ставка», «Давидового броду» і врешті решт вигнали окупантів за річку Дніпро. Далі почалися важкі бої за місто – фортецю Бахмут. Де і закінчилось життя молодого офіцера.

Він був воїном, який, незважаючи на молодий вік , був заступником командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР та зумів заслужити повагу у побратимів. Дбав за своїх, старався зберегти життя кожного бійця. Антон віддав душу й тіло за життя кожного українця.

Його називали «Командир з чудовою усмішкою, справжній лідер та Воїн. Спокійний, впевнений, надійний… За ним хотілось йти, не було страху».

На сайті https://kyivcity.gov.ua/ дружина зигиблого Героя подала заявку на найвище звання Героя України (посмертно), яка набрала 25 726 голосів. Зараз петиція Антона Павловича Зайця на розгляді.

Нагороди:

• Медаль “Гідність та честь” ;
• Медаль “За військову Службу України “;
• Нагрудний знак “Срібний хрест”;
•  Орден “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня;
•  Нагрудний знак “Знак пошани “;
•  Медаль “Честь. Слава. Держава”;
•  Медаль “За волонтерську діяльність”;
•  Медаль “Ветеран військової служби “;
•  Нагрудний знак “За оборону Зайцевого “;
•  Нагрудний знак “За зразкову службу “;
•  Нагрудний знак  “Ветерана війни “;
•  Нагрудний знак ” Учасник АТО “.