Жудро Володимир Вікторович народився 29 липня 1973 року у місті Києві у родині військового.

Навчався у середній школі № 64 з поглибленим вивченням іспанської мови міста Києва. У лавах армії служив на флоті. Після повернення з лав армії, де був матросом (водолазом), працював, а згодом, у 2001 р., закінчив Національний аграрний університет та здобув кваліфікацію інженера-механіка.

Батько Володимира, який був військовим, розумів важливість для чоловіка фізичної підготовки та витривалості, тому в родині приділялася увага спорту та основам бойових мистецтв. З дитинства батько вчив сина захищатися і захищати, а також сприяв формуванню  критичного мислення. В родині дітей вчили,  що завжди треба аналізувати інформацію, яка надходить ззовні  й вміти думати «своєю головою». Володимир виріс відповідальним, мужнім і надійним, добрим та справедливим. Яскрава риса його характеру – «добре інформований оптиміст» з гумором, який міг легко знайти спільну мову з різними людьми.

Жив і працював у місті Києві. Протягом останніх 14 років, з 2009 р., працював електриком на підприємстві  «Київводоканал» звідки пішов боронити країну в 2014 – 2015 року. Був учасником бойових дій – захищав країну на Донецькому напрямку у складі 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Після участі в АТО повернувся до мирного життя.

З початком російського повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, разом з побратимами  пішов до військкомату щоб стати на захист Батьківщини. До військкомату хлопці ходили декілька разів, на початку 2022 р. багато людей одразу пішли захищати країну, було дуже багато добровольців.

03 березня 2022 р. Володимир Жудро був мобілізований до лав Національної гвардії України і проходив військову службу в частині 3030.

З березня по червень 2022 брав участь в обороні Києва, потім продовжував виконувати бойові завдання в різних гарячих точках країни серед яких: с. Оріхуватка, с. Рай-Олександрівка, смт Василівська Пустош, с. Ніконорівка Словянського р-ну, с. Малинівка Волноваського р-ну, м. Бахмут Донецька обл. тощо.

Після повернення з під Бахмуту проходив службу, в тому числі, у місті Києві.

Загинув 25 липня 2023 р. під час комендантської години на блокпосту «Берестейський» у місті Києві при виконанні службових обов’язків із забезпечення функціонування правового режиму військового стану.

Не дожив чотири дні до свого ювілею – 29.07.2023 Володимиру мало виповнитися 50 років.

Похований на Лісовому кладовищі міста Києва.

           Нагороджений:

• нагрудний знак «Гідність та честь» за представленням командира 72 ОМБр. (Наказ №8-15 від 03 червня 2014 р.);
• медаль «За оборону рідної держави». (Наказ командира в/ч В 0849 №1459 від 23.08.2015, вручена 24.08.2015 року);
• нагрудний знак «Гвардія».(Наказ №1459 від 23.08.2015 року);
• медаль «Честь. Слава. Держава.» (Розпорядженням Київського міського голови від 14.06.2017 р. №423);
• медаль «За військову службу Україні» (посмертно). (Указ Президента України від 18 грудня 2023 р. Вручена матері 22.03.2024 року).