Народився в місті Києві. Тут він зростав, мужнів і робив свої перші кроки до великих мрій. Закінчив Національну академію внутрішніх справ.

Він усе життя будував свій бізнес, вкладаючи у нього не тільки сили, а й серце. Любив читати, пізнавати нове, шукати сенси та ідеї. Особливо любив готувати — у кожній страві, зробленій власноруч, жив шматочок його душі. Він мріяв відкрити ресторан, затишний і теплий, куди люди приходили б не лише по їжу, а й по натхнення.

Він був людиною міцною та сильною, із волею, що могла ламати обставини, і мудрістю, яка приходить лише до тих, хто вміє слухати життя. Працьовитий, щирий, відданий. Тато, котрий завжди тримав сім’ю за спиною, як щит. Друг, до якого можна було прийти з будь-яким сумнівом. Партнер по бізнесу, який ніколи не боявся відповідальності. Він завжди допомагав — порадою, ділом, словом підтримки, інколи просто своєю присутністю.

Він мав безліч планів — великих і маленьких. Мав мрії, яким хотів подарувати життя. Але понад усе він любив свою сім’ю, любив Україну, любив саме життя — щиро, по-справжньому, з відкритим серцем.

24 лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини. Спочатку — не в лавах ЗСУ, просто тому, що треба було бути там, де важко. А вже у вересні 2022 року вступив до Збройних сил України, до розвідувальної роти військової частини А4722. Він був штурмовиком, розвідником, тим, хто йшов уперед, дивився у вічі небезпеці й не відступав.

Він пройшов через оборону Києва, через Бучу та Ірпінь, через бої на Харківщині, Донеччині, у самому Бахмуті. Його шлях проліг і через Запорізьку область — Роботине, землю, де в кожному метрі — боротьба.

Загинув 15.08.2023 року в  селі Роботине Запорізької області під час виконання бойового завдання від влучання FPV дрону в групу.

Його життя обірвалося, але його сила, мудрість, любов і доброта залишилися з тими, хто його знав.

           Нагороджений:

• орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) видана Президентом України В. Зеленський, указом №7, виданий 08 січня 2024 року

Хочу поділитися віршем, який батько написав у музеї/ будинку Тараса Шевченка/ культури в місті Ірпінь:

“Ти не сумуй Тарасе, ми ідемо у бій

Москаль ввірвався підло, приніс з собою біль

Вбиваючи невинних, руйнуючи міста

Свою звірячу ненавість принесла нам москва

Але народ незламний пліч о пліч весь повстав

Щоб лють і злість людську ворог відчував

Ми йдем до перемоги не знаючи страху

І знищимо Московію не знаючи жалю

За вікові страждання

кацапам помстимось

Щоб тут для них крім смерті

нічого не знайшлось

І посміхнеться Ненька,

мов чисте немовля

Зачищена від падалі буде наша земля

А там росквітне соняшник, заколоситься хліб

І знову на Вкраїні буде лунати сміх

Ти не сумуй Тарасе, це настав той час

Тобі не буде соромно,

молися там за нас.”

К. Жолудь 21.03.2022 М. Ірпінь

Хочу поділитися віршем, який батько написав у музеї/ будинку Тараса Шевченка/ кульури в м. Ірпінь:

“Ти не сумуй Тарасе, ми ідемо у бій

Москаль ввірвався підло, приніс з собою біль

Вбиваючи невинних, руйнуючи міста

Свою звірячу ненавість принесла нам москва

Але народ незламний пліч о пліч весь повстав

Щоб лють і злість людську ворог відчував

Ми йдем до перемоги не знаючи страху

І знищимо Московію не знаючи жалю

За вікові страждання

кацапам помстимось

Щоб тут для них крім смерті

нічого не знайшлось

І посміхнеться Ненька,

мов чисте немовля

Зачищена від падалі буде наша земля

А там росквітне соняшник, заколоситься хліб

І знову на Вкраїні буде лунати сміх

Ти не сумуй Тарасе, це настав той час

Тобі не буде соромно,

молися там за нас.”

К. Жолудь 21.03.2022 М. Ірпінь

Хочу поділитися віршем, який батько написав у музеї/ будинку Тараса Шевченка/ кульури в м. Ірпінь:

“Ти не сумуй Тарасе, ми ідемо у бій

Москаль ввірвався підло, приніс з собою біль

Вбиваючи невинних, руйнуючи міста

Свою звірячу ненавість принесла нам москва

Але народ незламний пліч о пліч весь повстав

Щоб лють і злість людську ворог відчував

Ми йдем до перемоги не знаючи страху

І знищимо Московію не знаючи жалю

За вікові страждання

кацапам помстимось

Щоб тут для них крім смерті

нічого не знайшлось

І посміхнеться Ненька,

мов чисте немовля

Зачищена від падалі буде наша земля

А там росквітне соняшник, заколоситься хліб

І знову на Вкраїні буде лунати сміх

Ти не сумуй Тарасе, це настав той час

Тобі не буде соромно,

молися там за нас.”

К. Жолудь 21.03.2022 М. Ірпінь