Народився та проживав Євген у місті Київ. Після закінчення школи вступив до Київського електротехнічного технікуму, але задля підтримки своєї родини в складні часи мусив покинути навчання та піти працювати. На протязі 10 років Євген професійно займався рукопашним боєм, мав навички володіння зброєю. Працював у складі особистої охорони, але з часом змінив свою професію на менеджера транспортного відділу. Дуже любив риболовлю, яку надалі зробив справою всієї родини. Також був зацікавлений читанням, писав вірші, обожнював грати на гітарі та сам освоїв гру на губній гармошці.
Євген завжди був борцем за справедливість, тому ніколи не стояв осторонь.

В період Революції Гідності відстоював інтереси громадян на Майдані Незалежності.
Був батьком двох доньок, яких дуже любив, завжди цікавився та пишався їх успіхами. Постійно був поряд та ніколи не давав образити своїх дівчат. Під час повномасштабного вторгнення старша донька вперше побачила сльози батька, під час відео дзвінку, коли той казав, як сильно сумує за своїми дітьми.
Женя був найвідданішим другом, надійна та вірна людина, на яку завжди можна було покластися. Він завжди був готовий допомогти, навіть всупереч особистому життю. Серед великого кола спілкування Євген мав й найкращих друзів, один з яких був його кумом та побратимом. Це був Грощенко Олександр Сергійович, позивний «Гроша». Ця дружба почалась з перших днів їх навчання в коледжі. Загибель побратима Євген бачив на власні очі, і до останнього дня згадував про свого найкращого друга.
З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони, а після – до 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони.
Женя мав за мету стати бойовим медиком задля порятунку побратимів на полі бою. У цей важкий період він знайшов ще одну, велику та дружню родину – своїх побратимів, «Бойових бобрів». Хлопці завжди були поруч, та бились пліч-о-пліч заради вільної країни.

В памʼяті він назавжди залишиться люблячим батьком, чоловіком, сином, вірним другом та побратимом, справжнім козаком з палаючим серцем і люттю до ворога. Він назавжди залишиться в серцях кожного, хто його знав.

          Нагороджений:

• медаль «За відвагу»
• медаль «За оборону міста-героя Харкова»
• медаль «Захисник Вітчизни»
• медаль «За оборону Києва та Київської області»