КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"


ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Дуденко Ігор Вікторович
дата народження
10.09.1973
дата смерті
23.05.2024
місце народження
село Велика Стариця Бориспільського району Київської області
місце загибелі
село Очеретине Покровського району Донецької області
позивний
«Гор»
звання
Старший сержант
посада
Командир бойової машини, командир 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти
підрозділ
роти 111 бригади 119 батальйону Територіальної оборони
Народився у селі Велика Стариця Бориспільського району Київської області. У 1988 році закінчив середню загальноосвітню школу у селі Велика Стариця. Навчався в Київському електротехнічному технікумі, за спеціальністю «Монтаж і наладка систем контролю і автоматики». В технікумі займався також баскетболом. Завершив навчання у 1992 році. Того ж року пішов на строкову службу до Збройних Сил України. Був прикордонником в порту міста Одеса. Проходив службу до 1994 року. Повернувшись до цивільного життя переїхав до Києва та працював у міліції. Вже працюючи в МВС заочно завершив навчання в Київському Інституті Внутрішніх Справ при Національній Академії Внутрішніх Справ. В лавах представників МВС був залучений до забезпечення громадського порядку під час таких акцій як «Україна без Кучми», страйків донецьких шахтарів та інших громадських акцій. Жартома казав «Під час другого президентства Кучми у нас що не день – то якісь акції». Під час роботи познайомився та мав спілкування з такими особистостями як В’ячеслав Чорновіл та Юрій Кравченко. Серед захоплень та хобі мав поїздки на дачу. Також любив дивитися футбол та вболівати за улюблені команди.
На захист Батьківщини став з 21.04.2023 року по мобілізації. Проходив навчання в східних та західних областях України. Тривалий час ніс службу з охорони кордону України біля Білорусі.
Навесні 2024 року разом з підрозділом був направлений до Донецької області, в район населеного пункту Очеретине. Там, у Донецькій області, на Покровському напрямку 21.05.2024, під час сутички з ворогом, отримав тяжкі поранення. 23.05.2024 року помер у військовому шпиталі міста Дніпро від отриманих поранень.
Похований на Лісовому кладовищі міста Києва.
Нагороджений:
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Указом президента України №880 від 25 грудня 2024 року.
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!
