Він не був військовим, не служив у армії, але як тільки почалася війна, він одразу сказав «я не зможу просто відсиджуватися». Прийняв рішення піти на війну і як би не було нам близьким людям страшно за нього, ми розуміли, що це його вибір, вибір дорослого чоловіка. Він завжди був за правду та за справедливість. Пройшов курси у Великій Британії повернувся натхненним і сповнений сил. Після навчання його розподілили до 36 бригади морської піхоти. Перебував у гарячій точці і щодня виходив на передову, виконуючи військові бойові завдання, ведучи за собою побратимів. У молодому віці, у свої 26 років, йому довелося взяти на себе багато обов’язків, заміщаючи командира, поки той був у госпіталі з пораненням. Навчав солдатів тому, що сам умів, завжди підтримував бойовий дух, надихав і надавав впевненості кожному. Він відчував величезну відповідальність і не міг інакше, не міг підвести своїх побратимів, командира і насамперед себе. Незважаючи на жахливі умови, не дивлячись на труднощі та неймовірну втому. Паша ніколи не впадав у відчай і не здавався. Паша загинув 26 січня 2023 р., потрапивши під мінометний обстріл, виконуючи бойове завдання під селищем Водяне в Донецькій області. Як кажуть солдати, що вижили «Якби не Клещ, ми б усі загинули там». Він завжди був попереду захищаючи інших.