Народився у селі Мар’янівка Київської області. Саме тут розпочався його життєвий шлях, тут минули дитячі та юнацькі роки, формувався характер, загартовувалася воля та любов до рідного краю.

У 1982 році розпочав навчання у Кодацькій середній школі села Кодаки Київської області. Десять років шкільного життя — з 1982-го до 1992 року — стали важливою сторінкою його юності, часом становлення, пізнання світу та вибору власної дороги в житті.

Після закінчення школи, у 1992–1993 роках, навчався у Київському професійно-технічному училищі № 18, де здобув професію електрогазозварника. Ця спеціальність вимагала точності, витримки, відповідальності та вміння працювати зосереджено — рис, які згодом не раз ставали йому у пригоді на життєвому та військовому шляху.

У 1993 році розпочав строкову військову службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України. Службу проходив у місті Севастополі, де був матросом. У 1995 році завершив військову службу та повернувся до мирного життя.

Він жив, працював, будував свою родину, виховував дітей. Разом із дружиною проживав у Києві. У родині був люблячим чоловіком і турботливим батьком п’ятьох дітей. Саме сім’я була його найбільшою цінністю, його опорою та тим, заради кого хотілося жити, працювати й мріяти про майбутнє.

Але 24 лютого 2022 року життя мільйонів українців змінилося назавжди. Повномасштабне вторгнення російської федерації стало випробуванням для всієї країни. І в цей вирішальний момент він не залишився осторонь.

З перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини. 24 лютого 2022 року добровільно вступив до лав територіальної оборони. У складі 204-го батальйону, військова частина А7373, разом із побратимами боронив рідну землю.

Він брав участь в обороні Києва, пройшов через запеклі бої за Мощун, Горенку та Ірпінь. Це були дні, коли кожна година вимірювалася мужністю, витримкою та готовністю до найважчих випробувань. Він захищав не лише міста й рубежі — він захищав свій дім, свою родину, своїх дітей і право України залишатися вільною.

У травні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та направлений до військової частини А4010 — 5-ї окремої штурмової Київської бригади.

З липня 2022 року безпосередньо брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку. Його бойовий шлях пролягав через Нью-Йорк, Майорськ, Бахмут, Торецьк та Покровський напрямок. Кожна з цих назв сьогодні — не просто точка на карті. Це місця важких боїв, мужності та втрат, місця, де українські воїни щодня виборювали право своєї держави на свободу.

16 червня 2025 року його життя трагічно обірвалося, поблизу населеного пункту Яблунівка Краматорського району Донецької області він загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона.

У ту мить Україна втратила свого Захисника, побратими — надійного Воїна, а родина — найдорожчу людину, яку вже ніхто і ніколи не зможе повернути додому.

Він загинув на полі бою, захищаючи Україну, свою землю, свою родину та майбутнє своїх дітей.

До останнього подиху залишався вірним військовій присязі, мужньо та самовіддано виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Його життєвий шлях — це шлях людини, яка народилася і виросла на Київщині, здобула професію, пройшла військову службу, створила сім’ю, став батьком п’ятьох дітей, а коли прийшла війна — не сховалася за чужими спинами.

Він зробив свій вибір у перший день повномасштабного вторгнення. Добровільно взяв до рук зброю та став на захист Батьківщини. Пройшов оборону Києва, Мощун, Горенку та Ірпінь, а згодом — найгарячіші напрямки Донеччини. І залишався на своєму місці до останнього.

Похований на Жулянському кладовищі міста Києва.

Вічна пам’ять Захиснику України.

Вічна слава Воїну, який віддав життя за Батьківщину, за свободу, за своїх дітей і за майбутнє України.

Нагороджений:

-Указом президента України №365/2026 Присвоєне звання Героя України з удостоєнням Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

-орденом “За мужність” ІІІ ступеня;

-почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ  “Золотим хрестом”;

-медаллю”Золотим тризубом”;

-медаллю  “За поранення”;

-медаллю”За знищення ворога”;

-памятним знаком 2-го штурмового   батальйону 5 ОШКБр .