Антон народився і жив у Києві, закінчив Київський авіаційний технічний коледж у 2009 році та Національний аерокосмічний університет у 2015 році. Працював Project менеджером, був людиною з багатосторонніми інтересами та справжнім патріотом. Він був бігуном, риболовом, туристом, ентузіастом, велосипедистом, людиною нескінченних талантів із неймовірно яскравою особистістю. Був люблячим чоловіком дружині Ірині та найкращим батьком їх донечки Анни, 5 років.

У перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України, 24 лютого 2023 року, він пішов служити Батьківщині добровольцем і 3 березня 2022 року був прийнятий до лав Збройних сил України. В подальшому був зарахований до штату 2 спеціальної роти 210 окремого спеціального батальйону «BERLINGO».  В інтерв’ю німецькому медіа в січні 2023 року, Антон казав: «Піти в військо ментально набагато легше, ніж залишатися цивільним… донатити, допомагати, тікати – багато опцій є. А пішовши у військо ти точно знаєш, що тобі робити».

31 березня 2023 року Антон віддав своє життя, допомагаючи побратимам дістатися до бойових позицій у Бахмуті. Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві.

Антон для нас назавжди Герой, справжній друг, чудовий проектний менеджер, людина з великим серцем і незламний воїн. Він сказав: “Якщо зі мною щось станеться, ніколи не здавайтеся і пам’ятайте, що Україна обов’язково переможе”.

І він ніколи не здавався, як справжній Герой України.

Нагороди:

• Медаль «За військову службу Україні»;
• Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».