Конотопську школу Юрій закінчив вже майже сформованим лідером – був старостою в класі та маючи повагу однолітків.
Дві вищі освіти на базі Київського автодорожнього інституту (тоді КАДІ), де став вже лідером дорожньо-будівельного  факультета. Командиром провіз декілька студентських будівельних таборів.
Два роки цікавої праці інженером проектного відділу в Криму, м. Сімферополь, ВКП ін-ту «Укргіпродор».
Далі, 30 років професійного та бізнесового руху від спеціаліста до провідних керівничих посад та власного бізнесу. За другою освітою – економіст правознавець.
Захоплювався полюванням, рибалкою, подорожами.
В останні  часи поринув  в байкарський рух.
З перших днів війни, вже «Байкер», пішов добровольцем.  В розвідці. Спочатку в 95й бригаді: перші прямі зіткнення із ворогом під м. Макарів, 51й км Житомирської траси. Потім, переформування в 46-ту ОДШБР, в складі якої пройшов разом з побратимами із визволенням Херсонської області вздовж Інгульця; важкі штурми під Соледаром в страшний мороз; виснажливі бої навколо Бахмуту…

• Більш, ніж 30 років любові до Києва – ціле життя, сповнене такими цікавими життєвими історіями, що й не вигадати.
  Студентська романтика навчання в КАДІ;
  бунтарські роки перебудови;
  в любові зростаюча родина, якій батько дав усі можливості щасливо жити;
  київські Майдани, що ми проходили  вже зі своїми дорослими студентами-дітьми…
  І все це – в найкращому місті прекрасної України.Аби ми всі стали щасливими у вільній країні!
  За для цієї великої місії загинули наші Воїни Світла.
  І Юрій серед них.
  Нагороди:
  Орден за мужність ІІІ ступеня
  Орден за мужність ІІ ступеня посмертно
  Медаль «Честь.Слава. Держава» Киівського міського голови;
  Медаль «За хоробрість в бою» ВО «Краіна»;
  Грамота від начальника ГУР МО Украіни;
  Грамота від особового складу 3бат 46 ОДШБр Козел А.А.