КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"


ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Васильчук Сергій Степанович
дата народження
31.05.1968
дата смерті
12.01.2023
місце народження
село Завалля Камʼянець-Подільського району Хмельницької області
місце загибелі
біля населеного пункту Діброва Луганської області
позивний
"Степ"
звання
Молодший лейтенант
посада
Офіцер відділу управління військової частини А0193
підрозділ
Структурний підрозділ Міністерства оборони України
Васильчук Сергій Степанович народився 31 травня 1968 року в мальовничому селі Завалля Хмельницької області. Змалку ріс з підвищеним почуттям справедливості та її відстоював. Любив читати, особливо любив історію та географію.
Захоплювався дослідженням печери Атлантиди, що знаходиться в рідному селі, багато часу проводив у ній, знаходячи нові лабіринти. З 5-го класу вже допомагав своєму батькові в полі на роботі з трактором.
Строкову службу проходив у Вінницькій області. Після армії вступив в геологорозвідувальний технікум у Києві.
В столиці зустрічає свою майбутню дружину, де в їх шлюбі з‘являться дві доньки. В травні 1991 року вирушає на геологорозвідувальну практику до Чукотки на 3 місяці. Повернувшись, працював в геологорозвідувальній галузі в Києві.
Згодом почав займатися порізкою скла. З часом став співзасновником фірми з виготовлення металопластикових конструкцій. А в 2014 році з товаришем будують готель неподалік Буковелю, з якого відкривається вигляд на його улюблені гори. Сергій Степанович дуже їх любив, захоплювався гірськолижним спортом. А свої дні народження любив зустрічати, підкорюючи гори, в колі найближчих людей.
Активно брав участь в 2013-2014 у Революції Гідності, будучи в найгарячіших точках.
З початком війни в 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Де зустрів своїх побратимів, з якими і після демобілізації мав міцну дружбу.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України одразу став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання в складі Головного управління розвідки. Весь рік перебував в найгарячіших точках, постійно рвався вперед і наголошував, що йому важливий результат: перемогти ворога, щоб його діти та внуки могли жити у мирній Україні.
Виконував бойові завдання в обороні міста Києва та на Чернігівському, Миколаївському, Харківському, Донецькому та Луганському напрямку.
Загинув 12 січня 2023 року внаслідок поранення отриманого в листопаді 2022 року під час виконання спеціального завдання поблизу населеного пункту Діброва Луганської області.
Похований в своєму рідному селі Завалля.
Похований в селі Завалля Хмельницької області.
Нагороджений:
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня 2022р.;
- орденом «За мужність» ІІ ступеня 2022р.;
- «За мужність при виконанні спецзавдань» 2014р.;
- «За воїнську доблесть» 2014р.;
- «Почесна відзнака» 2015р.;
- «За оборону Авдіївки» 2018р.;
- нагрудним знаком військової частини А2245;
- «За відданість воєнній розвідці» ІІІ ступеня 2022р.;
- «Сталевий хрест» 2022р.;
- «30 років Воєнній розвідці України» 2022р.;
- «За поранення» 2022р.;
- медаллю «Честь. Слава. Держава» 2023р. ( посмертно)
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!
