Білоусюк Сергій Васильович народився 23 березня 1986 року в селі Сушківка Уманського району Черкаської області. Його дитинство й юність минули на рідній землі, де він зростав працьовитим, чесним і відповідальним. Саме тут сформувалися його життєві цінності — любов до родини, повага до людей і щире почуття відповідальності за свою Батьківщину. У 2003 році він закінчив загальноосвітню школу в селі Дубова Уманського району.

Згодом Сергій переїхав до Києва де 2018 році  створив сім’ю, одружившись із коханою Анною. Незабаром у подружжя народилася донька Єва, яка стала його найбільшою гордістю та сенсом життя. Він був турботливим чоловіком, люблячим батьком і людиною, яка понад усе цінувала свою родину. Кожну можливість повернутися додому він сприймав як справжнє щастя, адже саме поруч із дружиною та донькою знаходив сили й натхнення жити, боротися та не втрачати віри.Любов до рідних була невід’ємною частиною його серця. Він завжди дбав про близьких, підтримував їх і дарував їм тепло.

Повномасштабне вторгнення змінило життя мільйонів українців. Для Сергія не було сумнівів, яким має бути його вибір. Уже 25 лютого 2022 року він став на захист України. Спочатку виконував бойові завдання у складі резервної роти 72-ї окремої механізованої бригади. Згодом проходив службу у 1-й стрілецькій роті 48-го окремого стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, а з липня 2025 року продовжив службу у військовій частині А4125 — у роті спеціальної розвідки 48-го окремого розвідувального батальйону 16 армійського корпусу.

Його військовий шлях пролягав через найгарячіші напрямки війни — Донеччину, Запоріжжя, Херсонщину та Харківщину. Тут він неодноразово виконував складні бойові завдання, пов’язані з виведенням та евакуацією особового складу. Це була служба, у якій кожен виїзд вимагав холоднокровності, професіоналізму й готовності ризикувати власним життям.

Побратими знали Сергія як людину, на яку можна було покластися за будь-яких обставин. Він умів підтримати, розрядити напружену атмосферу жартом, але коли наставала мить діяти — діяв швидко, впевнено й безстрашно. Його інтуїція, самовідданість і віртуозна майстерність водія врятували не одне життя.

Про це найкраще говорять спогади тих, хто служив поруч із ним.

«Не один раз під час виконання бойового виїзду його автомобіль піддавався ураженню FPV противника. Він повертався і знову, і знову виконував бойові виїзди. Просто відчайдушний і безстрашний водій», — згадує побратим.

«Пам’ятаю, як Бєлий у 2024 році організував евакуацію на машині без РЕБа, об’їжджаючи мінні загородження. Забрав пораненого, виїхав і врятував життя побратима. На Вугледарському напрямку він проявив себе як водій евакуації, який заїжджав у найнебезпечніші місця, куди, здавалося, дістатися було неможливо», — розповідає побратим.

10 червня 2026 року Сергій вкотре вирушив виконувати одне з найнебезпечніших завдань війни — евакуацію поранених побратимів. Як і завжди, він думав насамперед про тих, хто потребував допомоги. Рятуючи інших, він до останнього залишався вірним військовій присязі, своєму обов’язку та бойовому братерству. Цього дня Сергій віддав найдорожче — власне життя.

Він залишив по собі не лише приклад мужності та самопожертви. У пам’яті рідних він назавжди залишиться люблячим чоловіком і батьком, у пам’яті друзів — щирою й доброю людиною, а для побратимів — тим, хто ніколи не залишав своїх і був готовий прийти на допомогу навіть ціною власного життя.

Назавжди в строю і в наших серцях — старший солдат Білоусюк Сергій Васильович «Бєлий», командир машини взводу засобів виводу та евакуації роти спеціальної розвідки військової частини А4125.

За мужність, патріотизм, високу громадянську позицію, героїзм, бойові заслуги у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений:

• медаллю «Незламним Героям російсько-української війни» (наказ командира  в/ч А 4125 № 274 від 06.12.2022);
• медаллю «Захисник Батьківщини» (наказ командира в/ч А4125 №121 від 01.05.2023);
• медаллю «Честь. Слава. Держава» (розпорядження Київського міського голови №513 від 21.06.2023);
• нагрудним знаком “Україна або смерть “(наказ командира  в/ч А 4125 № 1480 від 18.12.2024);
• почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (наказ №781 від 30.09.2025).

Також мав статус ветерана війни (учасника бойових дій).

Похований Білоусюк Сергій Васильович в місті Київ на Лісовому кладовищі.

Вічна пам’ять Герою.