З 1991 по 2001 роки навчався у Великоберезянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Таращанського району Київської області.  З 2001 по 2004 роки навчався в Таращанському агротехнічному коледжі і отримав спеціальність техніка-механіка. З 2004 року по 28 лютого 2022 року працював механіком і механізатором сімейного фермерського господарства, потім підприємцем і водієм маршрутки в місті Києві.

28 лютого 2022 року пішов добровольцем на військову службу по мобілізації (маючи звільнення від військової служби за станом здоров’я).

Загинув 13 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Барабашівка Ізюмського району Харківської області внаслідок підриву на міні.

Побратими з почестями і співчуттями дякували батькам і всій родині за сина-воїна, гірко жалкували, бо не уявляли ким вони зможуть замінити покійного побратима Андрія, який прибувши в 30 ОМБр з перших днів організував групу з 5 бійців і всю розбиту бойову техніку за місяць (днями і ночами, всіма методами і способами) відновили на 97 відсотків і поставили до бойової готовності. Зворушливо згадували, що з появою Андрія в дивізіоні зникли проблеми з харчуванням, наладив доставку води для душової і пральні, налагодив зв’язки з волонтерами. Зі слів побратимів Андрій також тримав в бойовій готовності автомобіль командира, при необхідності возив командира по всьому фронту дивізіону, грузив і доставляв боєприпаси, а в випадках поранення чи знесилення побратимів –командир наводив, а Андрій («Бігун») здійснював постріли гармат по ворогу, спасаючи побратимів в передніх окопах. Побратими поклялись помститись за Андрія («Бігуна») і з командиром подати всі необхідні документи на нагородження Андрія бо він загинув смертю хоробрих, що підтверджено правдою і документально.

Похований в селі Велика Березянка Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області.

Нагороджений:

орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)