КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
Борис Олексій Анатолійович
дата народження
17.06.1995
дата смерті
09.02.2023
місце народження
місто Київ
місце загибелі
місто Батурин Ніжинського району Чернігівської області
позивний
«Чорний Кіт»
звання
Лейтенант
посада
Командир першого протитанкового взводу –старший офіцер протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону в/ч А1376 військової частини оперативного командування Північ Сухопутних військ ЗСУ
підрозділ
58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ» Сухопутних військ
Народився та виріс в місті Києві. Закінчив гімназію № 290 міста Києва.
Отримав диплом бакалавра з права (з відзнакою) в Академії адвакатури України . Ступінь магістра здобував в КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Закінчив військову кафедру у Національному Університеті Оборони України – вивчав військову політологію.
Працював в Антимонопольному комітеті України – на посаді головного спеціаліста.
До повномасштабного вторгнення працював на посаді журналіста в «Юридичній газеті » .
За студентське життя був членом правління Ліги студентів Асоціації правників України .Займав активну громадську позицію .Був неформальним прихильником “Українських студентів за Свободу” . Саме він був одним із тих, хто будував організацію ще на етапах її зародження і бачив її розквіт . Мав наполеонівські амбіції і лідерські якості .Людина неймовірної честі, щирості і доброти. Був глибоко ерудованою людиною із величезним багажем знань . Великий патріот України. Мав багато планів на життя і велику жагу жити. Був людиною слова. Улюбленцями були коти, яких він обожнював.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України добровільно став на захист Батьківщини.
Виконував бойові завдання в 58-ї окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського Збройних сил України. Спочатку служив у розвідувальній роті, потім перевели до протитанкової артилерійської батареї. Був коригувальником – проводив аеророзвідку. Згодом був призначений командиром взводу. Протягом 2022 року перебував на передових лініях оборони в Чернігівській, Луганській, Донецькій областях .
Загинув 09.02.2023 року в місті Батурин Ніжинського району Чернігівської області під час виконання бойового завдання.
Похований на Лісовому кладовищі міста Києва.
В гімназії № 290 по вул. Ревуцького, буд. 13, де навчався Олексій на фасаді встановлено меморіальну дошку.
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!