КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Бойко Андрій Олегович

Бойко Андрій Олегович

дата народження

23.03.2005

дата смерті

26.03.2026

місце народження

місто Київ

місце загибелі

місто Костянтинівка Донецької області

позивний

звання

Солдат

посада

оператор безпілотних літальних апаратів 2-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти

підрозділ

44-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України

Все своє життя Андрій прожив у Дарницькому районі. З дитинства був доброю, щирою, відкритою, активною і артистичною дитиною. Тривалий час займався народними танцями у художньому колективі “Водограй”. Ходив до дитячого садочка “Монтесорі”, де брав активну участь в усіх концертних виступах та тематичних заходах, за що, був улюбленцем всіх вихователів. Здобув середню освіту в Слов’янській гімназії і ЗЗСО # 309. Отримав професію “Електромонтера” у Київському професійному коледжі “СИНЕРГІЯ”. Де під час навчання разом з одногрупниками підтримував волонтерську роботу. Активно займався спортом – плаванням і айкідо. Повязував своє майбутнє з енергетикою та штучним інтелектом, які так необхідні і актуальні для сьогодення. Але мирним планам не судилося бути. Добровільно підписавши контракт у травні 2024 року, як справжній чоловік став на захист Батьківщини зі словами: “Іду туди, щоб вони не прийшли сюди”. Пройшов військову підготовку у Львівській області, згодом у Франції. Був зарахований до 44 окремої механізованої бригади Пілотом-розвідником (оператором безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти). За два роки служби займався аеророзвідкою, коригуванням вогню артилерії, знищенням ворожої техніки, евакуацією поранених бійців та супроводом звільнених наших військовополонених. Дістав досвід роботи з роботизованою технікою і комплексами. Разом з тим військову службу поєднував з навчанням у Київському фаховому енергетичному коледжі по спеціальності “Електрична інженерія” та Київському професійно-педагогічному коледжі ім. Антона Макаренка за спеціальністю “Інформаційні технології”. Воював у самих гарячих точках Харківщини біля Борової та Купянська, згодом майже рік з побратимами тримав оборону на Покровському напрямку. Був двічі поранений. З жовтня 2025 року нищив ворога у запеклих боях Костянтинівки Донецької області де 26 березня прикриваючи колону піхоти внаслідок артилерійського обстрілу обірвалося його молоде життя на 21 році. Він завжди був люблячим, турботливим і уважним сином для своїх батьків, добрим і чуйним братом, надійним другом і залишився вірним військовій присязі. Навіки з Україною!

            Нагороджений:

  • нагрудним знаком “Хрест Хоробрих”  Головнокомандувача Збройних Сил України;
  • відзнакою “Без права на славу” за службу державі в силових структурах України;
  • нагрудним знаком «Воєнна розвідка України».

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle