КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Богомолов Віктор Борисович

Богомолов Віктор Борисович

дата народження

10.09.1975

дата смерті

21.06.2024

місце народження

місто Київ

місце загибелі

в населеному пункті Калинівка Бахмутського району Донецької області

позивний

«Вектор»

звання

Сержант

посада

стрілець-помічник гранатомету

підрозділ

перше механізоване відділення другого механізованого взводу механізованої роти військової частини А4247

Народився 10 вересня 1975 році в місті Києві. Закінчив загальноосвітню школу №229.

Працював в різних сферах, постійно саморозвивався і вчився новому.

Мав «золоті руки» і міг полагодити будь який прилад. Захоплювався історією Києва. Мав хобі — створювати речі зі шкіри: гаманці, ремені, сумки і мав до цієї справи неабиякий хист.

Обожнював свою родину, був прекрасним чоловіком, турботливим батьком двох доньок і сина та чудовим дідусем для онука. З повагою і турботою ставився до батьків. Був мужнім, чесним і сміливим чоловіком, який до останнього подиху боровся за нашу свободу. В пам’яті багатьох людей залишився доброю, світлою людиною, викликав до себе лише любов та повагу.

Його доброта, сила і відданість завжди надихали. Віддав своє життя, щоб ми могли жити у світі без страху й несправедливості. Тато, дякуємо тобі за все.

Як справжній патріот своєї країни став на захист Батьківщини, щоб захистити тих, кого любив — свою родину. Проходив службу і виконував бойові завдання в складі 243 ОБ 241 ОБР ТРО першого механізованого відділення другого механізованого взводу механізованої роти військової частини А4247 на посаді стрілець-помічник гранатомету в званні сержант. Позивний «Вектор».

Загинув 21.06.2024 року під час виконання бойових обов’язків в районі бойових дій в населеному пункті Калинівка Бахмутського району Донецької області.

Похований на Берковецькому кладовищі.

Вірш який написала для тебе донька :

Речі рідко трапляються вчасно, і не вирішиш все за раз.

Коли треба сказати важливе — не знаходиш потрібних фраз.

 Наче фільм ти не відмотаєш, життя стрімко минає повз.

Перетворюються на попіл — червоні бутони роз…

 Забуваєш про плинність часу, палке літо – замінить осінь.

Будеш жити в серцях наших, і ніколи не щезнеш назовсім!

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle