Микола народився в селищі міського типу Вороніж Шосткинського району  Сумської області. У 2020 році закінчив Вороніжську середню школу. Після школи навчався в Шосткинському центрі ПТО на автомеханіка, а по закінченню якого почав працювати в місті Києві, ремонтував квартири під ключ.

Коли почалася повномасштабна війна був в територіальний обороні Вороніжської громади Сумської області. Він дуже хотів стати на захист Батьківщини і неодноразово ходив до районного ТЦК, але його не хотіли призивати до сил оборони із-за молодого віку. Працюючі та проживаючи з дівчиною (у подальшому дружиною) в Дарницькому районі міста Києва він вирішує знову спробувати призиватися на службу і цього разу в нього все виходить.

27.02.2023 року він був прийнятий на військову службу за контрактом для проходження служби в Збройних силах України. Після закінчення навчального центру сухопутних військ проходив службу в 33 Базі забезпечення навчального процесу Національного університету оборони України міста Києва.

13.06.2023 року за власним бажанням був переведений до полку спеціального призначення НГУ «АЗОВ». Пройшовши черговий базовий курс бойової підготовки .

13.08.2023 року його підрозділ відбув для забезпечення відсічі збройної агресії Російської Федерації в Луганську область.

20.10.2023 року, під час чергового виконання бойового завдання в районні Серебрянського лісництва та проведення заходів щодо евакуації побратимів, Микола отримав численні осколкові поранення в голову і тіло та був евакуйований до лікарні в місто Дніпро. Де він та лікарі боролися за його життя, але 25.жовтня 2023 року серце героя зупинилося.

У Захисника залишились дружина, батько, мати, бабушка і сестричка.

Похований на кладовищі в смт. Вороніж.

           Нагороджений :

• орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та медаллю «НЕЗЛАМНОМУ ЗАХИСТНИКУ УКРАЇНИ»