Бичков Вадим Федорович народився 21.10.1986 року в місті Погребище.Навчався в школі № 1,де здобув базову освіту, закінчивши 9 класів, у 2001 — 2004 роках навчався у ВПУ № 42, та здобув професію «Кухар, кондитер». У 2004 році був призваний до ЗСУ, проходив службу у прикордонних військах. Після закінчення служби у ЗСУ працював кухарем у місці Київ.Вадим тонко відчував мистецтво приготування їжі, опанував чимало кухонь світу – італійську, китайську, французьку та інші.Навіть перебуваючи на службі, він завжди прагнув порадувати побратимів смачними стравами.

Не зупиняючись на досягнутому, без відриву від роботи закінчив Національний університет харчових технологій.

Він був світлою людиною, та дарував тепло й турботу всім довкола. Вадим Федорович був люблячим сином, прекрасним чоловіком,  батьком, братом, дядьком, вірним другом та товаришем.

16.09.2022 мобілізований до 26-го окремого дивізіону річкових катерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України на посаду водія 3 відділення плавзасобів ланки десантних катерів.

Військову службу проходив на Запорізькому напрямку та у вересні 2023 року пройшов навчання у Великобританії.

Нагороджений за прояв сміливості та особливу мужність :

•Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) Указом Президента України від 04.12.2023   № 798

Загинув 08.11.2023 під час виконання бойового завдання поблизу села Дар’ївка Херсонської області, залишивши приклад відваги та стійкості для побратимів та майбутніх поколінь.

Похований у Києві, на Лісовому Кладовищі.

В знак пошани та пам’яті Героя, рідні присвятили вірш:

Ми не герої – ми хотіли жити

Сміятись, плакати, своїх дітей любити

Проте тепер ми на Алеї Слави

В небеснім війську, в побратимській лаві

Над нами ліс навколишній шумить

В німому розпачі ми хочем зрозуміти

Чому так мало довелось нам жити

Чому війну зі смертю ми програли

Хіба ж ми не найкраще воювали

Нам свій кінець потрібно оправдати

Щоб не боліло, щоб спокійно спати

Стояли ми поки були в нас сили

Ми вам життя і спокій захистили

Не плачте люди, не сумуйте діти

Даруйте рідним і коханим квіти

Прийдіть до нас усі знайомі й милі

Постійте біля нашої могили

Ми тут назавжди – ми тепер Герої

Тепер над нами не підвладний час

І хай це нашу душу заспокоїть

Живіть усі за себе і за нас!!!