Народився та виріс у місті Києві. У 1998 році здобув середню освіту в спеціалізованій загальноосвітній школі №159 м. Києва з поглибленим вивченням англійської мови.

У 2001 році закінчив професійно-технічне училище №7 м. Києва, отримав диплом із відзнакою та кваліфікацію столяра, верстатника деревообробних верстатів. Володимир мав “золоті руки” і працював за спеціальністю, втілюючи майстерність і талант у кожній створеній речі.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році не залишився осторонь. Неодноразово звертався до територіального центру комплектування, щоб стати на захист України. 29 травня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на посаді стрільця-снайпера 1-го відділення 1-го аеромобільного взводу 1-ї аеромобільної роти, 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади.

Під час служби був тричі поранений, проте щоразу повертався до строю, адже вважав своїм святим обов’язком боронити рідну землю. Четверте поранення, на жаль, стало фатальним.

Загинув 24 березня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби, героїчно захищаючи свою Батьківщину.

Володимир був світлою, чесною, мудрою та відповідальною людиною. Побратими знали його під позивним “Борода” як взірець мужності, відданості й незламності духу.

Він залишив у скорботі люблячу дружину, матір і брата. Його ім’я назавжди вписане в історію боротьби за свободу України. Пам’ять про Володимира житиме в серцях рідних, друзів і вдячного українського народу.

          Нагороджений:

• орденом “За мужність” ІІІ ступеня;
• відзнакою Президента України “За оборону України”.