Басистий Максим Васильович народився 10 вересня 1981 року в місті Хорог, у Таджикистані, в родині військового. Атмосфера служби, честі та відповідальності змалку формувала його світогляд і характер, закладаючи основу для майбутнього життєвого шляху.

Після закінчення школи він обрав шлях служіння державі та вступив до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Отримавши юридичну освіту та офіцерське звання лейтенанта, Максим розпочав професійну діяльність у Броварській прокуратурі, де обіймав посаду старшого слідчого. Його вирізняли принциповість, відповідальність і відданість справі.

З початком російської агресії у 2014 році він не залишився осторонь — добровільно став на захист України, обійнявши посаду командира роти окремої артилерійської бригади. У найскладніші часи він проявив себе як рішучий і мужній командир, здатний брати на себе відповідальність і вести за собою людей.

З перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році Максим знову добровільно став до лав Збройних Сил України. Брав активну участь у бойових діях на Луганському та Харківському напрямках, залишаючись вірним присязі та обов’язку перед Батьківщиною.

З 2023 року він продовжив службу як старший офіцер відділу штабу Командування Сухопутних військ, де його досвід, знання та стратегічне мислення були надзвичайно цінними для організації та координації військових дій.

Будучи командиром, Максим завжди дбав про своїх підлеглих: складав списки на нагородження для бійців, які відзначилися, але ніколи не подавав до відзначення себе. У його особовій справі не було записано жодної нагороди — не через їх відсутність, а через його скромність і принциповість.

Поза службою Максим був люблячим чоловіком і батьком. Він був одружений, виховував доньку, яка народилася у 2024 році —донечка для нього була надією, радістю і продовженням.

«Битися, а не журитися» — служба для нього була чіткою справою: порядок, дисципліна, без зайвого.

11 травня 2025 року Максим Басистий помер у Київській міській клінічній лікарні №1.

Його життєвий шлях — це приклад гідності, честі, сили духу та безмежної відданості Україні.