Байбуза Микола Григорович народився 24 лютого 1998 року в багатодітній родині в місті Київ.

У 2015 році закінчив середню загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 280. У 2019 році завершив навчання в Київському вищому професійному училищі деревообробки, де був одним із найкращих учнів. Під час навчання зарекомендував себе доброзичливим товаришем, завжди готовим прийти на допомогу.

Одразу після закінчення училища був призваний до лав Національної гвардії України. Після завершення служби працював у будівельній сфері.

З перших днів повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав Збройних Сил України. З 6 березня 2022 року проходив військову службу у складі 30 окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького (військова частина А0409).

Під час служби обіймав посади старшого радіотелеграфіста, механіка-радіотелефоніста, радіотелефоніста відділення управління штабу дивізіону взводу управління 2-го самохідного артилерійського дивізіону.

Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Виконував бойові завдання в Донецькій, Київській, Харківській та Херсонській областях, зокрема на Світлодарській дузі та Бахмутському напрямку.

22 липня 2025 року старший солдат Байбуза Микола Григорович загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області, Бахмутському районі, селі Федорівка Друга.

Похований на кладовищі в Бортничах міста Київ на Алеї Слави.

За мужність, самовідданість і вірність військовій присязі старший солдат Байбуза Микола Григорович був відзначений нагородами:

•медаллю «Захиснику України» (04.11.2024)

•«Хрест Артилерії Збройних Сил України» (01.11.2023),

•медаллю «Ветеран війни» (10.08.2023).

•орденом «За мужність» ІІІ ступеня (09.10.2025) Орден вручено Указом Президента України Володимиром Зеленським (посмертно)

Вічна пам’ять Герою!