Народився та виріс в місті Києві. Навчався в школі №63 міста Києва з 1997 по 2005 р. Був старостою класу, вже зі шкільних років проявляв дипломатичні навички. Після закінчення 9 класів вступив до ТОВ “Ліцей Українського фінансово-економічного інституту”, де отримав атестат про повну загальну середню освіту в 2007 р.

Після закінчення ліцею склав успішно вступні іспити до Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” за напрямком “Авіа- та ракетобудування” і отримав диплом бакалавра 2007-2011 рр. Не зупиняючись на досягнутому, продовжував отримувати освіту в цьому ж університеті за напрямком “Літаки і вертольоти”. У 2013 році захистив на відмінно магістерську дисертацію на тему: “Аеродинамічний вигляд транспортного екраноплану”. Також напротязі двох років проходив навчання у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації. Прийняв присягу і став офіцером запасу у званні “молодший лейтенант”.

Будучи ще студентом почав працювати за спеціальністю на Державному підприємстві Філія “Серійний завод “Антонов””. У період з 2011 по 2013 роки займав посаду інженера-конструктора. Зарекомендувавши себе, як відповідального і обізнаного у своїй сфері спеціаліста, отримує підвищення і стає начальником бюро, а згодом – заступником начальника відділу. Маючи допитливий розум, наполегливий характер і бажання розвиватися, на початку лютого 2022 р. вирішує змінити професію, і починає працювати у Державній установі “Центр інфраструктури та технологій Міністерства Внутрішніх Справ України” на посаді начальника відділення впровадження та моніторингу приладів контролю відділу адміністрування системи автоматичної фіксації.

13.03.2023 р. був мобілізований до лав Збройних сил України.

Проходив навчання у Львові, потім було навчання у Німеччині, де отримав сертифікат “Оператор танку М1А1 SA Abrams” і присвоєно звання лейтенанта.

Виконував бойові завдання у складі 47 бригади Збройних сил України на посаді командира танкового взводу.

Брав участь у боях за Донецьку область, а саме село Бердичі.

Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердичі, Покровського району Донецької області, внаслідок атаки двох ворожих FPV дронів по танку Abrams, отримав осколкові поранення тулуба та кінцівок, через неможливість вчасної еквакуації, був втрачений дорогоцінний час і 26.02.2024 р. серце героя перестало битися.

У Сергія залишились люблячі мама Надія, дружина Ірина, донька Катруся, синочок Дмитрик, сестри, племінники та вся велика родина, куми, друзі, колеги.

Похований Герой на Берковецькому (Міському) кладовищі міста Києва.