Він народився в селі Стеганка на Київщині. Закінчив середню загальноосвітню школу №252 у Києві. У мирному житті працював водієм, в охороні, на «Новій пошті». Любив полювання та риболовлю, цінував прості радощі життя. Був веселим, добродушним, завжди ставав на захист інших.

У 2015 році він зробив свій вибір — добровільно став до лав Збройних Сил України. Відтоді його життя нерозривно пов’язалося із захистом рідної землі. Разом із побратимами 82-ї десантної бригади брав участь в антитерористичній операції на сході України, у районі Водяного неподалік Донецького аеропорту.

У 2016 році пройшов підготовку у військовій частині А1414, де здобув фах снайпера. 14 квітня 2016 року отримав посвідчення учасника бойових дій та позивний «Алабай» — сильний, витривалий і відданий. Саме таким він і був у житті. З кінця 2016 року як снайпер боронив Україну під Сєвєродонецьком у складі військової частини А2724. У 2018–2020 роках продовжував службу в 72-й бригаді, захищаючи Донеччину.

У 2021 році отримав поранення та проходив лікування. Але навіть після цього не зміг залишитися осторонь. У 2024 році, після чотирьох безрезультатних спроб пройти військово-лікарську комісію, він знову повернувся до строю. Добровільно. Свідомо. За покликом серця. У складі 3-ї штурмової бригади знову став на захист України як снайпер, виконуючи бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках.

Його життя було шляхом воїна. Його вибір — захищати. Його сила — бути поруч із побратимами до кінця.

19 червня 2025 року в селі Новомихайлівка Донецької області він загинув як Герой. Під час ворожого мінометного обстрілу він прикрив собою медбрата та побратима з позивним «Баптист». У той момент він зробив останній крок — віддав своє життя, щоб врятувати інших.

Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав.
             Нагороджений:

• медаллю «Учасник АТО»;
• ветеран 5 БТГр «Кремінь» (14.10.2015 р.).