Володимир Олександрович народився  в місті Києві. По закінченню 8 класів  школи номер 214 міста Києва пішов працювати токарем револьверником на заводі “МЕДАПАРАТУРА”.

С 1985 по 1987 роки проходив строкову службу за професію водій. 8 вересня 1989 року одружився , через деякій час в нього народилася донька. Все своє життя працював водієм.

З 25 Лютого 2022 року Володимир прибув до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військової служби за призовом та був призначений старшим водієм третього взводу розвідки спеціального призначення національної гвардії України. Захищав місто Київ та Київську область, а після східні рубежі держави. Від часу мобілізації і до загибелі чесно та мужньо ніс службу у складі ВЧ 3027 Національної Гвардії України. 23 червня 2023 року,  поблизу міста Лисичанська Луганської області старший водій третього взводу розвідки спеціального призначення , виконуючи службове-бойове завдання по евакуації поранених. Сам отримав поранення не сумісне з життям , та помер 25 червня 2022 року. Поховали воїна 30 червня 2022 року у селі Рудьківка Бобровицького району, Чернігівської область.

Володимир весь вільний час присвячував родині , був люблячим чоловіком та батьком.  із перших днів повномасштабного вторгнення став добровольцем на захисті країни зі словами  ХТО, ЯК ЩО НЕ Я..

Нагороджений:

• Орденом “За мужність” ІІІ ступеня;