Був одружений, донька Богдана. Народився і виріс у родині військовослужбовця. У 1998 р. закінчив Київське медичне училище № 2 за спеціальністю фельдшер, пройшов строкову військову службу в одній із військових частин Військово-Повітряних сил ЗС СРСР. Потім жив у Дарницькому районі Києва, працював у столичній «швидкій допомозі». Активний учасник Революції  Гідності, працював у медичній службі  Євромайдану,  врятував багатьох поранених. Після пожежі  у Будинку профспілок приєднався до 8-ї «афганської» сотні. Призваний за мобілізацією(як доброволець) до лав Збройних Сил України. Обіймаючи посаду фельдшера медичного пункту 24-го батальйону  територіальної оборони «Айдар», брав участь у багатьох боях (м. Щастям, м. Лутугіне, Георгієвка, Луганський аеропорт, сел. Хрящувате), часто виконуючи професійний обов’язок на  передовій,ризикуючи власним життям.  Орест  Каракевич: «Наступні дні по нас вели  безперервний обстріл з  САУ, танків, «Градів» та мінометів,  оскільки терористи думали, що будинок, де ми перебували, був нашим штабом. В один з таких жахливих днів міна влучила прямо в наших хлопців… Так загинув  Аболмасов  Андрій, врятувавши двох побратимів. Він прикрив їх своїм тілом. Це була героїчна смерть заради порятунку бойових товаришів».  Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище.