КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
Султан Віталій Вікторович
дата народження
24.07.1985
дата смерті
26.06.2024
місце народження
місто Київ
місце загибелі
місто Київ (Київська міська клінічна лікарня №4)
позивний
САПСАН
звання
Старший матрос
посада
Механік-водій
підрозділ
3-го танкового взводу 2-ої танкової роти танкового батальйону військової частини А2802 Військово - морських сил Збройних Сил України
Народився 24 липня 1985 року у місті Києві. Після закінчення школи здобув вищу освіту в Національно-технічному університеті України «Київський технічний університет» за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища». Освіта дала йому глибокі знання у сфері природоохоронної діяльності, що поєднувалося з відповідальним і сумлінним характером.
Трудову діяльність розпочав у Науково-дослідному інституті будівельного виробництва у Києві, де працював техніком І категорії сектора підземних робіт. Завдяки професіоналізму й старанності згодом був переведений на посаду інженера. Останнім місцем його роботи у цивільному житті стало ТОВ «Spekc», де він зарекомендував себе як кваліфікований фахівець і надійний колега.
З початком повномасштабної агресії російської федерації проти України Віталій не залишився осторонь, мобілізований до лав Збройних Сил України. Згідно з наказом командира військової частини А2802 від 28 травня 2023 року № 152 він прийняв справи та посаду механіка-водія 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А2802 (ВОС – 117258 М).
У складі підрозділу брав активну участь у бойових діях, виконуючи завдання із забезпечення оборони України, захисту населення та територіальної цілісності держави. Служив у різних напрямках: у Донецькій області (Волноваський район, населені пункти Велика Новосілка, Старомайорське), у Запорізькій області (Пологівський район, населені пункти Левадне, Приютне), а також у зоні відповідальності оперативно-тактичного угрупування «Харків» під Вовчанськом.
14 травня 2024 року Віталій був посвячений у морські піхотинці. Це стало важливою подією в його житті, адже морська піхота — це символ мужності, відваги, незламності та традицій воїнської честі. Він пишався належністю до братерства морських піхотинців, усвідомлюючи, що їхнє кредо — завжди йти вперед і бути там, де найважче.
На жаль, військовий шлях Віталія Султана трагічно обірвався. 26 червня 2024 року у місті Києві у Київській міській лікарні № 4 помер від тяжких ушкоджень, отриманих внаслідок військових дій при дорожньо-транспортній пригоді.
Похований на Міському кладовищі у місті Києві.
Його ім’я назавжди залишиться прикладом вірності присязі, любові до Батьківщини, мужності та незламності духу.
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!