Саркісов Сергій Георгійович народився 17 березня 1996 року в місті Києві. У 2002 році пішов до першого класу загальноосвітньої школи № 29, яку закінчив у 2013 році. Того ж року вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) на факультет промислового та цивільного будівництва (ПЦБ). У 2017 році здобув ступінь бакалавра, після чого продовжив навчання в магістратурі. У 2019 році отримав диплом магістра.

Паралельно з навчанням Сергій розпочав професійну діяльність у домобудівельній компанії «Фундамент», де працював з 2017 по

У 2019–2023 роках Сергій працював як фізична особа-підприємець (ФОП), співпрацюючи з міжнародною будівельною компанією. Він обіймав посаду головного інженера-конструктора, координував роботу декількох фахівців та виконував функції старшого інженера. Виявивши лідерські якості, високу компетентність і здатність до стратегічного мислення, Сергій залишав по собі враження справжнього професіонала з глибоким розумінням конструктивних процесів.

З 19 лютого 2024 року він розпочав роботу в компанії «КЕС-УА Холдинг» на посаді інженера-конструктора. У колективі його швидко визнали як надійного та відповідального спеціаліста з глибокими знаннями та винятковим ставленням до справи.

Із дитинства Сергій вирізнявся допитливістю, активністю та глибиною внутрішнього світу. Разом із братом відвідував секцію акробатики, пізніше захопився футболом, а в юнацькому віці серйозно займався рукопашним боєм. У шкільні роки був дещо сором’язливим, однак уже тоді однокласники й друзі відзначали його здатність до саморозвитку, спокій, врівноваженість і глибоку внутрішню зрілість.

Сергій був надзвичайно різнобічним — його цікавило буквально все: спорт, гітара, малювання, креслення, математика, історія, фізика. Він завжди був у русі, у процесі, в пізнанні. При цьому залишався надзвичайно чуйним, уважним до інших, справжнім другом, на якого завжди можна було покластися. «Спокійний і мудрий. Воїн, у якому поєдналися найвищі моральні принципи. Людина, що завжди приходила на допомогу.»Сергій мав блискучий розум і феноменальну памʼять. З ним можна було годинами розмовляти на будь-яку тему — його кругозір вражав. Він був тією людиною, до якої зверталися за порадою, знаючи, що вона буде мудрою, щирою й доброзичливою.

У підлітковому віці, під час Революції Гідності, Сергій не залишився осторонь. Допомагав, чим міг, відчуваючи, що саме в цей момент вирішується майбутнє країни. Сергій не встиг створити власну сім’ю. Але він мав кого захищати — і зробив це з гідністю, честю та жертовністю. Коли на Україну прийшла повномасштабна біда, Сергій свідомо вирішив опанувати нову справу — військову, аби захистити себе, своїх рідних і свою країну. Він добровільно приєднався до лав Національної гвардії України, не вагаючись у виборі. Там він повністю розкрив себе — як воїн, побратим, лідер. Як людина честі.

Сергій загинув 28 липня 2025 року в зоні бойових дій на Покровському напрямку, біля населеного пункту Никанорівка, що на Донеччині. Під час виконання бойового завдання він вирушив на евакуацію пораненого побратима. У цей момент в автомобіль влучив ворожий дрон. Кумулятивний струмінь пробив бронежилет і спину Сергія, завдавши смертельного поранення. Його тілом
були прикриті інші військовослужбовці, які їхали поруч — саме завдяки йому вони залишилися живими. Сергій пішов із життя як справжній герой — із відкритим серцем, із гідністю, захищаючи своїх. Його вчинок — це приклад мужності, самопожертви й найвищого прояву людяності.

Похований Саркісов Сергій Георгійович в місті Київ на  Міському кладовищі.

Героям Слава!