Павло Вікторович Петриченко народився 16 квітня 1992 року у селі Мирне Київської області. Згодом з сім’єю переїхав до Києва. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Правознавство» у Національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана. Працював проектним менеджером. Мав активну громадянську позицію.

Павло з юності присвятив своє життя розбудові громадянського суспільства України, брав участь у багатьох ініціативах, як свідомий киянин намагався покращити життя міста і його мешканців, боровся за справедливість та кращу долю країни.

Однією з його перших акцій став протест у 2013 році проти відкриття російськомовних школи і культурного центру на лівому березі столиці. Тоді такий навчальний заклад під назвою “Київська Русь” хотів відкрити проросійський політик часів Януковича Дмитро Табачник. Петриченко зібрав понад 2 тис. підписів, організував акції, і влада Києва передумала робити зі школи російськомовну.

Павло Петриченко з перших днів був активним учасником Євромайдану та Революції Гідності.

Був одним із лідерів руху «Хто замовив Катю Гандзюк?». Також організовував протести проти свавілля органів правопорядку, акції на підтримку Сергія Стерненка, компаній за відставку Арсена Авакова. Павло докладав усіх зусиль, щоби протистояти російському впливу в Україні.

Співзасновник телеграм-каналу «Архипелаг 95» з іронічними суспільно-політичними замальовками на тему російсько-української війни. Канал був створений напередодні повномасштабного вторгнення, і багато його сюжетів зрештою виявились пророчими.

Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко привернув увагу до проблеми гральної залежності, зокрема серед військових. Він активно адвокатував заборону онлайн-казино, давав багато інтерв’ю про проблему лудоманії.

29 березня 2024 року його петиція про обмеження роботи онлайн-казино менш ніж за добу набрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду, і вже того ж дня на неї відреагував Президент у своєму вечірньому зверненні. За результатами петиції було прийнято рішення РНБО “Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет”. На його основі Кабмін прийняв Постанову №566, яка заборонила рекламу азартних ігор в інтернеті та встановила інші обмеження діяльності онлайн-казино.

З 24 лютого 2022 року Павло Петриченко став одним із керівників Благодійного фонду Сергія Притули, а також возив військовим амуніцію та зброю. У квітні 2022 року, після битви за Київ, Петриченко добровільно вирішив долучитись до війська.

Там він від солдата став командиром відділення БПЛА 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка.

Брав активну учать у звільненні Херсонщини, у запекліших боях на сході України — за Авдіївку, Кліщіївку, Красногорівку. Кількість знищеної ворожої сили та техніки противника вимірювалась сотнями. Попри дві контузії повертався у зону бойових дій і продовжував захищати Україну.

У аеророзвідці та безпосередній роботі з ударними дронами завдяки Петриченку і налагодженій ним командній роботі вдалося зірвати сотні атак ворога, а також розвідати чимало критично необхідних даних для ведення війни. Зокрема, одного разу так вдалося врятувати збитих українських пілотів — за це Павло отримав одну із своїх нагород. Ризикуючи власним життям, разом із побратимами вони врятували військових після підбиття літака, падіння якого Петриченко помітив під час ведення аеророзвідки.

Павло Петриченко загинув 15 квітня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання за день до свого дня народження. Йому назавжди 31.

Своїм життям і смертю Петриченко продемонстрував, що значить любити Україну до останнього подиху. Він назавжди залишиться в наших серцях та памʼяті як взірець мужності, патріотизму та самовідданості.

19 квітня 2024 року з Павлом Петриченком попрощалися у Михайлівському соборі в Києві. На поховання прийшла понад тисяча людей.

Активіст, військовий і небайдужий громадянин Петриченко похований у Києві на Аскольдовій могилі.

Навіть у війську Петриченко не полишив волонтерську діяльність. Так 15 листопада 2023 року він створив секретний чат з платною підпискою під назвою “Бандейка”. Павло згуртував там небайдужих і свідомих людей, які стали генерувати власні збори та допомагали закривати їх для інших волонтерів та фондів. Спільнота Павла Петриченка досі активно збирає кошти на підтримку війська, обговорює важливі суспільно-політичні проблеми, а також бере участь у життєдіяльності країни, адвокатує в публічній площині необхідні зміни, проводить та підтримує різні акції. Чат продовжує платну підписку, а всі кошти з загального статутного капіталу переспрямовує на різні фонди і волонтерські ініціативи рішенням спільноти.⠀За перший рік існування Бандейка зібрала понад 41 млн гривень на підтримку Сил оборони України.

          Нагороджений:

• відзнакою Головнокомандувача “Золотий хрест”, указом Президента;
• орденом “За мужність” ІІІ ступеня, указом Президента;
• відзнакою Головнокомандувача “Хрест хоробрих”;
• нагородною зброєю та нагрудним знаком “Знак пошани”;
• нагрудним знаком “За сприяння обороні Києва”. Розпорядженням київського міського голови посмертно.