Народився та виріс у місті Києві. В 2003 році закінчив середню загальноосвітню школу № 316 міста Києва. З 2005 року проходив строкову службу в ВВ МВС України військової частини 3007. Після демобілізації пішов працювати будівельником і увесь час вдосконалював і опановував різні види оздоблювальних  робіт. Співробітники і роботодавці поважали його за майстерність, трудолюбство і чесність. Разом з татом реставрував Римо-католицький костел «Пресвятої Трійці» в Обухові.

Захищав цілісність і суверенітет України в лавах Національної Гвардії України на Донеччині. На службі Олег був відповідальним, вправним, хоробрим, веселим і мужнім воїном, мав повагу у побратимів. Завжди радився з татом, який з перших днів повномасштабної війни пішов добровольцем в 1-у окрему танкову Сіверську бригаду Збройних сил України.

Загинув 19 січня 2024 року в селі Спірне Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Похований на Алеї слави Лісового кладовища міста Києва.

В скорботі залишились матуся, дві донечки, два рідні брати, побратими .Невдовзі після загибелі Олега, помер його тато (серце не витримало втрату сина, побратимів і пекла війни).

           Нагороджений:

• орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня (посмертно).