КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
Лозінський Володимир Ігорович
дата народження
04.03.1998
дата смерті
16.12.2024
місце народження
місто Київ
місце загибелі
місто Суджа Курська область
позивний
«ЛОЗА»
звання
Солдат
посада
Радіотелефоніст 1 відділення коригування артилерійського вогню взводу коригування артилерійського вогню батареї управління та артилерійської розвідки військової частити А 0281
підрозділ
95-та окрема десантно-штурмрва Поліська бригада
Народився 4 березня 1998 року та виріс у місті Києві. З дитинства вирізнявся допитливістю, щирістю та добрим серцем. Навчався у Київському торгівельно-економічному університеті, де здобував фах «Маркетинг, рекламний бізнес».
Мав творчу вдачу, креативне мислення та природний талант до малювання. Володимир був справжнім майстром на всі руки, завжди готовим допомогти іншим, уважним до чужого горя. Його доброта, почуття гумору та щира усмішка залишили теплий слід у серцях усіх, хто його знав.
Після навчання працював приймальником товарів та водієм-експедитором. У 2018–2019 роках проходив строкову військову службу у м. Києві за спеціальністю «навідник-радіотелефоніст», де проявив себе дисциплінованим і відповідальним військовослужбовцем.
З початком повномасштабної війни, 28 лютого 2023 року, Володимир став на захист Батьківщини по мобілізації. Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.Розпочав бойовий шлях у піхоті як штурмовик, згодом перевівся до підрозділу артилерійської розвідки «БУАР». Брав безпосередню участь у бойових діях на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Сумщині та навіть на території Курської області .
За час служби опанував чимало військових спеціальностей — був штурмовиком, піхотинцем, водієм, механіком, бійцем групи евакуації, оператором дронів. Завершив свій бойовий і життєвий шлях оператором-навідником артилерійського коригування.
16 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу пункту пропуску «Суджа», внаслідок влучання ворожого боєприпасу, Володимир отримав поранення, несумісні з життям, і загинув як справжній воїн — до кінця залишаючись на позиції.
Володимир був прикладом людяності, мужності та самовідданості. Він віддав своє життя за свободу, за мир, за Україну.
За проявлену мужність, хоробрість і самовідданість під час захисту Батьківщини Володимир був нагороджений:
•Від 15.08.2023 р. Почесний нагрудний знак «Золотий хрест» Від головнокомандувача ЗСУ Залужного В.Ф.
•Від 09.02.2024 р. посвідчення та медаль «Учасник бойових дій»
•Від 22.07.2024 р. відзнака «Хрест хоробрих» від головнокомандувача ЗСУ Сирського О.С.
•Відзнака «За оборону України» від президента України Зеленського В.О.
•Від 13.04.2025 р. Орден «За мужність ||| ступеня» (посмертно) від президента України Зеленського В.О.
Похований Лозінський Володимир Ігорович в селі Софіївська Борщагівка Київська область.
Героям Слава!
НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!