Народився в місті Києві, з 1976 року проживав в місті Буча де і навчався з 1981-1990 роки в  Бучанській середній школі N4. Закінчив НТУУ «КПІ», м.Київ, отримав вищу освіту за спеціальністю «Інженер з програмного забезпечення автоматизованих систем».

Мав надзвичайний талант до малювання. З 1999-2005 роки – був членом художньої студії «Гармонія» при кафедрі графіки НТУУ «КПІ». Приймав участь у виставках Картинної галереї НТУУ «КПІ». Працював як художник- ілюстратор та графічний дизайнер в Національному Музеї Народної Архітектури та Побуту України, м.Київ. По сумісництву працював тренером-інструктором в Центрі реадаптації та реабілітації ветеранів і ветеранок АТО «Ярміз», м. Київ.

Лавренчук Леонід Миколайович – справжній патріот своєї країни. Його подвиг – це приклад мужності, патріотизму та самопожертви. За своє життя він зробив великий внесок у розвиток України, який веде країну до миру, свободи та незалежності.

Лавренчук Леонід був учасником помаранчевої Революції, членом громадської організації Пора!, учасником УНА-УНСО, членом громадської організації «Спільна справа», активним учасником Революції гідності.

У 2014 році закінчив курси «Основи оперативно-тактичного догляду за пораненими» та «Розширений догоспітальний догляд при травмі» (проєкт Медсанбат та Червоний Хрест України за сприяння Міністерства оборони України) та добровільно мобілізувався в зону АТО як бойовий медик.

У 2015 році добровільно мобілізувався в 95-у окрему десантно-штурмову бригаду. Приймав безпосередню участь у бойових діях зони АТО.

24 лютого 2022 року добровільно мобілізувався до лав 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. Приймав безпосередню участь у найзапекліших бойових діях напрямку Ізюм-Слов’янськ. Після отримання контузій і важкого поранення, продовжив службу в снайперському відділенні роти вогневої підтримки  252-го окремого батальйону 241-ої окремої бригади територіальної оборони. Приймав безпосередню участь в бойових діях у Білгородській області.

За проявлені мужність і героїзм у різних ситуаціях та бездоганну службу нагороджений:

• Орденом«ЗА МУЖНІСТЬ» III ступеня, (посмертно). Виданий Президентом України №223 Серія ОК №126825, від 09.04.2025
• Відзнакою «Почесний громадянин міста Буча» (посмертно). Видана Бучанською міською радою №4754-63VIII , від 13.09.2024
• Нагрудним знаком «За зразкову службу». Виданий Міністерством Оборони України, наказ № 551 від 15.04.2024
• Відзнакою «За заслуги перед містом Буча». Видана Бучанською міською радою від 28.06.2016
• Нагрудним знаком«Ветеран війни». Учасник бойових дій. Виданий Міністерством оборони України від 16.02.2016
• Медаллю «За оборону рідної держави». Видана всеукраїнським об’єднанням «КРАЇНА», за представленням командира спеціального загону «Штурм», наказ №12 від 06.12.2015
• Ювілейною медаллю з нагоди 20-річчя Бучанської міської організації інвалідів війни, Збройних сил України та учасників бойових дій.

Загинув 20.08.2024 року при виконанні бойового завдання в селі  Славгород Сумської області, внаслідок атаки дронів.

На честь Лавренчука Леоніда Миколайовича названа вулиця в місті Буча та відкрита меморіальна дошка.На згадку залишились його картини.

Допис Леоніда : Все навкруг прекрасне – небо, сонце, край і любов!