КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Купчик Дмитро Володимирович

Купчик Дмитро Володимирович

дата народження

02.05.2002

дата смерті

06.03.2024

місце народження

місто Севастополь

місце загибелі

населений пункт Орлівка Покровського району Донецької області

позивний

“Севас”

звання

Молодший сержант

посада

Заступник командира бойової машини - навідник

підрозділ

2-ий механізований батальйон, 2-ої механізованої роти, 1-го відділення, 2-го механізованого взводу підрозділу “Hydra”3-ої штурмової бригади

Орден За мужність ІІІст

Народився в місті Севастополі 02 травня 2002 року. З 2008 по 2012 рік навчався в школах АР Крим. В 2012 році сімʼя переїхала з Криму до міста Києва де навчався в середній загальноосвітній школі№217 Дарницького району. Закінчив Київський професійний коледж з підвищеною військовою та фізичною підготовкою (2017-2020рр.), після вступив до Національного транспортного університету міста Києва (1,2 курс, 2020-2022рр.).

У вересні 2022 року добровільно став на захист Батьківщини, вступив до підготовчих курсів ССО “АЗОВ” м. Києва. 02 січня 2023 року підписав контракт з Збройними силами України, пройшов тримісячне навчання у навчальному центрі “Десна” після чого 28.03.2023 доєднався до 3 ОШБр. у складі штурмового підрозділу “HYDRA”: Приймав участь у боях за Андріївку (під Бахмутом) був поранений, пройшов лікування, знову повернувся до підрозділу. На початку вересня знову отримав поранення під час штурмових дій. Отримав звання молодшого сержанта та нагороду Почесний Нагрудний знак Головнокомандувача ЗС України (Залужного В.Ф.) “Золотий хрест”. Пройшов лікування, реабілітацію. Закінчив сержантські курси. Після чого у складі 3-ї ОШБр вийшов на нетривале відновлення. У лютому 2024 року разом зі своїми побратимами в складі 3-ої окремої штурмової бригади перекинули до міста Авдіївки Донецької області, де вони прикривала відхід українських військ з міста, приймав участь у обороні Авдіївського коксохімічного заводу, отримав контузію. На початку березня у складі штурмового відділення підрозділу “HYDRA” Дмитро вів контратакуючі дії у стимуванні російських військ в районі н.п. Орлівка. Вранці 6 березня під час штурму він отримав смертельне поранення. До 2 вересня знаходився у статусі “безвісти зниклого”, після співпадіння ДНК аналізу та впізнання батьками признаний загиблим. Похований на малій батьківщині у смт. Шпиків Вінницької області 06.09.2024 року.

Дмитро щирий і відданий Україні до останнього подиху захищав суверенітет і територіальну цілісність держави, не вагаючись віддав своє життя за волю, свободу і Батьківщину.

УКРАЇНО, Свята Мати героїв, зійди до серця мого…скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму… нехай знайду я смерть у муках за тебе і роплинуся в тобі та вічно житиму в тобі ВІДВІЧНА УКРАЇНО, СВЯТА МОГУТНЯ СОБОРНА!!!

Слава УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ слава!!!

СЛАВА НАЦІЇ!!! СМЕРТЬ ворогам!!!

УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!!!

ЗНАЄШ, ЯК НЕ БОЯТИСЬ,-

ТРЕБА СТАТИ ВІЛЬНИМ.

          Нагороджений:

  • орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Указом Президента України від 16.01.2025 року.

 

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle