Казімко Дмитро Вікторович народився 09.03.1998 року в місці Київ.Тут пройшло його дитинство, юність, перші кроки у дорослому житті.

У 2014 році Дмитро вступив до Київського коледжу міського господарства Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, де здобув фах електромеханіка за спеціальністю «Експлуатація, ремонт і енергопостачання міського електротранспорту». Його завжди приваблювала техніка, і особлива любов до машин супроводжувала Дмитра з дитинства.

З 2017 по 2019 рік працював водієм у поштовому підприємстві «Ін-Тайм», а з 2019-го — займався вантажними перевезеннями по всій Україні. Він любив свою справу, мав чітке відчуття відповідальності та завжди доводив розпочате до кінця.

З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро не залишився осторонь. На власному авто волонтерив, доставляв їжу та необхідне для військових, допомагав, як умів — не за вказівками, а за покликом серця.

28 травня 2024 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України. 16 червня Дмитро склав військову присягу й розпочав підготовку. Спочатку служив водієм у кількох військових частинах, згодом — водієм протитанкових ракетних комплексів у роті ПТРК 41-ї окремої механізованої бригади.

Йому було притаманне рідкісне поєднання молодості та внутрішньої зрілості.Дмитро мав чіткі життєві орієнтири, ставив перед собою цілі й впевнено йшов до них. Він діяв, а не говорив. Завжди приходив на допомогу — без зайвих слів, просто і з гідністю.Друзі пам’ятають його як щиру, добру і надійну людину. Поруч із ним було спокійно — він умів підтримати, вислухати та завжди був готовий підставити плече.Його життя було коротким, але сповненим гідності, рішучості та внутрішньої сили.

Не встиг створити власну сім’ю, хоча дуже цього прагнув і будував надійні, добрі плани на майбутнє. У нього були люблячі батьки, які безмежно за ним сумують, та сестра, яка втратила не просто брата — а частинку серця.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Дмитра посмертно нагороджено:

• орденом «За мужність» III ступеня.Видано Указом Президента України від 20.02.2025 року № 92

Дмитро загинув на Курському напрямку під час виконання бойового завдання — внаслідок вибухової травми. Його життя обірвалося на полі бою, де він стояв за кожного з нас.

Похований Казімко Дмитро Вікторович в місті Київ на  Бортничанському кладовищі.

Героям Слава!