Народився у місті Києві.

Проживав у місті Вишневому, випускник Вишнівської загальноосвітньої школи № 1, свідоцтво про середню освіту отримав у
1991 році.

Саме у цьому місті пройшли дитинство та частинка юності, з цього міста у 1992 році був призваний до лав Збройних сил України. Знайомі, сусіди, однокласники, друзі пам’ятають Олександра, чесним, відеркритим, доброзичливим, завжди усміхненим.

Здобув вищу освіту в Національному університеті харчових технологій у 2008 році.

Протягом свого короткого життя шукав свій шлях у різних напрямах: пік хліб, працював продавцем з молодіжною командою у компанії, яка представляє одяг європейських брендів в Україні, працював у фірмах, які розповсюджували комп’ютерне, периферійне обладнання тощо.

Сашко був чесною, щирою, чуйною, порядною людиною, зі своїм кодексом честі, який він намагався не порушувати. Він завжди був готовий прийти на допомогу іншим. Дуже любив подорожі як Україною, так і до інших країн, а також велоподорожі, особливо в компанії добрих друзів. Але був одним із тих, хто не завітає у гості, якщо не запрошували.

Олександр, Саша – абсолютно мирна, неагресивна, врівноважена, дуже добра людина, але він зробив цей крок: самостійно вирішив і пішов захищати свою родину, всіх жителів України та свою Українську Землю.

Чудовий та відданий син, батько, брат, дядько і, навіть, дідусь для внучатих племінників. На жаль, йому не судилося дочекатися власних онуків, встиг лише, вже під час війни, одружити сина. Турботливий, уважний, люблячий, великий і сильний, що не заважало йому бути мрійником, – таким він був і залишиться для своїх рідних та близьких, які й досі продовжують чекати на нього!

На початку березня 2022 року добровільно кілька днів відвідував Святошинський районний у місті Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, допоки 4 березня 2022 року був призваний на військову службу солдатом до 34 резервної роти військової частини А0222.

Службу проходив у 34 резервній роті військової частини А0222; у 3 спеціальному відділенні 1 спеціального взводу 4 спеціальної роти військової частини А4122.

У складі 210 окремого спеціального батальйону „BERLINGO“, створеного в березні 2022 року на базі колишнього Президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького (військова частина А0222) та на основі добровольців, які стали до лав Збройних Сил України в перші дні повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, Олександр Грищенко брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Із квітня 2022 року батальйон відокремлено в самостійну частину (А4122).

210 окремий спеціальний батальйон „Берлінго“ був сформований для захисту та оборони міста Києва. Коли в загарбників не вийшло, як вони мріяли, узяти Київ за три дні, змінилося й завдання батальйону. У другій половині березня особовий склад батальйону брав участь у звільненні Київщини (інформація з інтерв’ю заступника командира батальйону Віталія Рулякова) ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР „МОЯ КИЇВЩИНА“».

На той час ворог впритул наблизився до Києва, і бої точилися на околицях міста. Навесні 2022 року батальйон протидіяв ворожому десанту на березі Київського водосховища в районі населеного пункту Лютіж. Батальйон брав участь у звільненні населених пунктів Шпитьки, Ясногородка, Мотижин та Ветрівка Київської області. До звільнення Київщини був залучений і солдат, гранатометник, Олександр Грищенко.

У випадку ворожого прориву невеликі високомобільні групи зі складу батальйону повинні були швидко висуватися на зустріч ворогу і захистити столицю.

Ця інформація розміщена на офіційному вебсайті 210 окремого спеціального батальйону „Берлінго“.

Батальйон пройшов складний і звитяжний шлях. А стрілець (згодом – водій-стрілець) Олександр Грищенко у складі цього батальйону виконував бойові завдання на східному фронті, в тому числі при обороні Бахмута Донецької області, зокрема в районі населеного пункту Зайцеве, а також при обороні Куп’янська Харківській області (Лиман Перший).

Щодо обставин загибелі. Згідно з інформацією з акта службового розслідування 4 спеціальна рота військової частини А4122 у період з 9 листопада по 27 грудня 2023 року виконувала бойове завдання – ведення активної оборони, недопущення просування противника на напрямку Лиман Перший, Куп’янськ, створення передумов для контрнаступальних дій та покращення тактичного положення.

22 грудня 2023 року в районі населеного пункту Лиман Перший Купʼянського району Харківської області під час оборони позицій „Мʼята“ внаслідок ворожого штурму загинув солдат Грищенко Олександр Миколайович, водій-стрілець 3 спеціального відділення
1 спеціального взводу 4 спеціальної роти військової частини А4122.

У проміжку часу між 10 та 11 ворог розпочав щільний мінометний вогонь.За свідченнями солдата, який обороняв позицію пліч-о-пліч з Олександром Грищенком, вони вели стрілецький бій з ворожою піхотою. Під час бою цього солдата було поранено, а Олександр Грищенко надав йому першу домедичну допомогу, замінив його на спостереженні та продовжив вести стрілецький бій з піхотою ворога. Приблизно за півгодини від чергового вибуху ворожого снаряду солдат Олександр Грищенко отримав поранення в ділянці правої лопатки, проникаюче у порожнину грудної клітини, несумісне з життям.

Лише після настання умовного затишшя, у ніч з 22 на 23 грудня 2023 року, тіло загиблого солдата Олександра Грищенка було евакуйоване в тил.

Зазначена в акті інформація підтверджується свідченнями інших солдатів, що входили до складу групи, та командиром 4 спеціальної роти військової частини А4122.

За висновком комісії з проведення службового розслідування військовослужбовець 4 спеціальної роти військової частини А4122 солдат Грищенко Олександр Миколайович, будучи відданим Військовій присязі на вірність Українському народу, під час виконання ним обов’язків військової служби та бойового завдання по відбиттю збройної агресії російської федерації на територію України, 22 грудня 2023 року загинув внаслідок бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Лиман Перший Куп’янського району Харківської області.

             Нагороджений:

• орденом „За мужність“ ІІІ ступеня (посмертно). Указ Президента України від 12 березня 2024 року № 152