Народився Божко Сергій Миколайович 19.10.1976 року у селі Семенівка, Київської області, у великій і дружній родині, де ріс разом із двома братами. З дитинства вирізнявся добротою, щирістю та допитливістю. Навчався у місцевій школі, особливо любив природничі науки.

Після закінчення школи переїхав до Києва, де розпочав трудовий шлях. Працював у рекламних агенціях менеджером, а згодом — начальником відділу на поліграфічному комбінаті «Зоря». Щиро любив свою справу і досягав успіхів у всьому, за що брався.

У 2001 році одружився, виховував двох дітей, яким присвячував увесь свій вільний час. Був турботливим батьком і надійною опорою для своєї родини.

З початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Сергій одним із перших став до лав захисників Батьківщини. Уже наступного дня – 25 лютого – він зайняв оборону Києва на Броварському напрямку у складі 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 128-го окремого батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони.

Практично безперервно Сергій Божко перебував у зоні бойових дій на різних напрямках. Спочатку це була оборона Харківської області (с. Пушкарне, с. Леб’яже, с. Верхній Салтів). У вересні 2022 року офіційно призначений командиром першого відділення першого взводу. Потім оборона Луганської області ( с. Білогорівка). З березня 2023 року – учасник запеклих боїв за Бахмут (с. Іванівське), де керував відділенням і займався евакуацією поранених під вогнем противника.

Восени 2023 року пройшов курс підготовки командирів відділень у Німеччині, після чого знову повернувся на передову – в район с. Кліщіївка, де продовжував виконувати бойові завдання у складі роти.

У квітні 2024 року перевівся до 11-го окремого батальйону спеціального призначення 112-ї окремої бригади територіальної оборони, де служив у мінометному взводі роти вогневої підтримки на посаді водія, фактично виконуючи обов’язки командира мінометного
розрахунку. У травні – вересні 2024 року виконував бойові завдання на Херсонському напрямку, а з кінця вересня – на Запорізькому напрямку, у районі села Кам’янське.

Сергій Божко до останнього подиху захищав свою Батьківщину, він був мудрим наставником для молоді, надійним другом для побратимів, жодному не відмовив у допомозі. Він не боявся брати відповідальність, намагався берегти молодих, бо знав, що вони наше майбутнє. Під час обстрілів рятував поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям.

07 квітня 2025 року о 06:15 годині неподалік села Степове, Василівського району Запорізької області, виконуючи свій обов’язок, Сергій потрапив під мінометно-артилерійський обстріл та атаку ворожих ударних БпЛА. Унаслідок прямого влучання Сергій загинув.

Бойовий шлях Сергія Миколайовича — це приклад відваги, відповідальності, людяності та любові до Батьківщини.

За проявлену мужність та успішне виконання бойових завдань нагороджений почесним

•нагрудним знаком «Золотий Хрест» від 03.04.2023 р. наказом головнокомандувача ЗСУ В.Залужного.

Похований Божко Сергій Миколайович в селі Семенівка, Бориспільський район Київська область.