Народився 25 квітня 1977 року в місті Київ у великій багатодітній родині. Він був довгоочікуваним сином, єдиним хлопчиком серед п’яти дітей. У рідному місті пройшли його щасливе дитинство та юність. Навчався у ліцеї №116 м. Києва, після чого вступив до Національного аграрного університету (нині НУБіП України), де закінчив факультет захисту рослин і пройшов навчання на військовій кафедрі. Все життя прожив у столиці. До мобілізації працював у компаніях Olkom Group (ПрАТ Київський маргариновий завод) та АТ “Жуляни”.

У серпні 2014 року, з початком Антитерористичної операції, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов військову підготовку у Львівській академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, після чого служив у 92-й окремій механізованій бригаді (в/ч В6250) на посаді командира взводу. Після завершення першого етапу служби повернувся до Києва, де дбайливо доглядав за своїми хворими батьками. Після їхньої смерті, не вагаючись, ухвалив рішення знову стати до строю. 2 лютого 2023 року був мобілізований, а вже 8 лютого вирушив на схід України боронити Бахмутський напрямок у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила.

Служив командиром 3-го механізованого взводу 8-ї роти 3-го батальйону. Разом з побратимами стримував наступ ворога поблизу села Дубово-Василівка Бахмутського району — у зоні, яка стала важливим форпостом оборони. Ситуація там була надзвичайно складною: ворог зосереджував резерви, щодня здійснюючи наступальні дії. Костянтин з перших днів перебував на передовій.

8 березня 2023 року, під час виконання бойового завдання, потрапив під артилерійський обстріл та героїчно загинув, отримавши вибухову травму. Йому було лише 45 років. Костянтин Боденчук був прикладом незламності, стійкості й честі. Побратими згадують його як справжнього воїна, людину слова, надійну, врівноважену, з добрим серцем і сильним духом. Він мав авторитет, завжди був готовий допомогти, з гумором ставився до життя, та не втрачав надії навіть у найскладніші моменти.

Справжній офіцер, що до останнього подиху залишався вірним присязі, своєму народові та Україні. Віддав життя не лише за свободу нашої держави, а й за свободу всієї Європи та демократичного світу.

У Костянтина залишилися чотири сестри, племінники та друзі, які пам’ятають його як доброго, щирого і мужнього брата. Його подвиг навіки вписаний у новітню історію України.

Похований на Лісовому кладовищі в місті Києві.

Вічна пам’ять Герою. Слава Україні!

Нагороди:

• Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) – Указ Президента України №825/2023 від 20 грудня 2023 року.

• Хрест Героя – відзнака 24-ї ОМБр.