Олександр народився 19 січня 1989 року, у селі Мотижин,  на той час Макарівського р-ну. Він народився на велике церковне свято Водохреща, яке за старим календарем відзначалось саме в цей день. Кожне своє день народження Олександр починав із пірнання до лунки, обожнював цю традицію.

З 1996 року по 2004 рр. навчався у   загальноосвітній школі №237 у міста Києва.

У 2007 році закінчив вище професійно-технічне училище №25, де отримав професію плиточника-мозаїста.

Олександр з юнацьких років почав працювати у сфері логістики. З 2010 року працював у компанії ТОВ «Автокрісла», спочатку менеджером відділу логістики, згодом був підвищений до начальника відділу.

Обожнював автоперегони, мотоспорт, велоспорт, риболовля, футбол. Голвними принципами були мужність, честь, справедливість, гідність, чесність.

Життєва позиція:
Хто, як не я!
Люди закінчуються, але ми повинні стояти до кінця, на захисті своїх дітей!
Мирне та світле майбутнє для свого сина та свобода були для Олександра понад усе!

У 2024 році був мобілізований до Збройних Сил України, де він приєднався до лав 82 окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А2582).

Став солдатом взводу безпілотних літальних авіаційних комплексів, першого штурмового десантного батальйону.

Під час виконання бойового завдання і захищаючи суверенітет та незалежність України воїн отримав тяжке поранення у результаті ураження саморобним вибуховим пристроєм противника, поблизу населеного пункту Гончаровка, Курської обл., на території РФ. Лікарі боролися за його життя 11 днів.

Загинув 3 березня 2025 року в населеному пункті Гончаровка Курської області під час виконання бойового завдання.

Похований у селі Ясногородка (Фастівський район, Київська область), Алея Слави.

           Нагороджений:

• орденом “За мужність” ІІІ ступеня.