КМДА

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОМУНАЛЬНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА
"КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ"

QR
Герой Киянин

ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ
КИЯНАМ-ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Андросенко Олег Володимирович

Андросенко Олег Володимирович

дата народження

25.05.1991

дата смерті

06.01.2025

місце народження

місто Київ

місце загибелі

село Мала Локня Курської області

позивний

FENRIR

звання

Молодший сержант

посада

Головний сержант- командир гармати

підрозділ

Артилерійський взвод артилерійської батареї 6 полку ССО( Рейнджери) в/ч А5018 Збройних Сил України

Орден За мужність ІІІст

Народився 25 травня 1991 року в місті Київ. Дитинство проходило не лише у великому місті, а й у теплій атмосфері літніх канікул у бабусі та дідуся в місті Ржищів  Київської області — місті, де зростала любов до простих речей, родини й української землі.

Навчався у середній школі №163 міста Києва, потім здобув фах касира-контролера у ВПТУ №33. У 2013 році завершив навчання в Державному інституті підготовки кадрів за спеціальністю «Фінанси та кредит».

Олег побудував блискучу кар’єру у банківській сфері. Розпочавши як касир в Ощадбанку, завдяки наполегливості, самостійній роботі над знаннями та чесності, виріс до керівної посади — начальника відділу координації мережі відділень в Управлінні клієнтського обслуговування Банку «Український Капітал». Принциповість була головною рисою Олега: він звільнився з Райффайзен Банк Аваль через їхню відмову піти з ринку РФ — для нього це було питанням честі.

Був людиною великого серця. Допомагав усім, хто звертався, ділився досвідом, підтримував колег і друзів з усіх куточків України. Найбільшим щастям для нього були прогулянки з маленьким сином. Разом вони світилися радістю, приносили мамі квіти — маленький, але такий великий у прояві любові жест.

12 червня 2024 року Олег був мобілізований до лав Збройних Сил України. Його слова на прощання були простими, але сповненими сили: «Мамо, пишайся! Я не кинувся в Тису, не заліз в крисячу нірку. Я йду!».

Навчання проходив в Академії Сухопутних військ. З кількох претендентів у Сили спеціальних операцій відібрали лише його. Це була гордість — служити в легендарному підрозділі «Рейнджери», де девіз — «Честь». Служив на Курському напрямку, де в складі артилерійського підрозділу успішно вражав ворога.

6 січня 2025 року, під час інтенсивного артилерійського обстрілу позицій, загинув від осколкового поранення. Його розрахунок знищував ворога з високою точністю, залишаючи після себе незламну пам’ять про професійність, відвагу та незламний дух.

Похований на Берковецькому кладовищі в місті Київ. Олег був втіленням принциповості, честі та доброти. Його шлях — це шлях Людини, яка не сховалася, не мовчала, не боялася. Він обрав бути справжнім. Гідним. Нескореним.

Справжній воїн. Справжній син. Справжній Герой України.

Нагороди (посмертно):

  • Відзнака Міністра оборони України «Хрест Сил спеціальних операцій» — наказ №448 від 03.04.2025;

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня — Указ Президента України №160 від 13.03.2025. 

НЕЗЛАМНІ ДУХОМ, БЕЗСМЕРТНІ ДУШЕЮ!

Candle