Валерій Лавріненко народився 31 липня 1971 року в місті Петропавловську-Камчатському. У жовтні того ж року разом із родиною переїхав до Києва. Усе своє життя прожив на житловому масиві Виноградар у Подільському районі столиці, який став для нього рідним домом.

Валерій закінчив середню школу № 3 Подільського району міста Києва. Професійну освіту здобув у професійно-технічному училищі № 31, після закінчення якого отримав диплом електрика.

У 2001 році розпочав роботу електромонтером у Київській центральній басейновій клінічній лікарні Міністерства охорони здоров’я України. Після реорганізації закладу у 2021 році продовжив професійний шлях в Університетській клініці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Валерій добровільно став на захист Батьківщини та своєї родини.

Він проходив військову службу у Збройних Силах України у військовому званні солдата на посаді телефоніста, лінійного наглядача взводу зв’язку 25-го окремого протитанкового батальйону військової частини А4017 3-го армійського корпусу.

Валерій захищав Україну на найгарячіших ділянках фронту в Донецькій області, зокрема на території Сіверської та Соледарської міських територіальних громад Бахмутського району. Виконував бойові завдання поблизу населених пунктів Сіверськ, Федорівка, Верхньокам’янське, Переїзне, Тетянівка, Соледар, Веселе, Роздолівка та Петрівське. Був учасником бойових дій, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок заради свободи й незалежності України.

9 березня 2026 року Валерій Лавріненко загинув під час виконання спеціальних завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, у тимчасовому місці розташування підрозділу військової частини в селі Коробчине Чугуївського району Харківської області.

Вічна пам’ять і шана Захиснику України!

Похований в селі Запруддя Київської області.

Нагороджений:

• Хрест «Честь і Слава»;
• медаль «Незламним Героям російсько-української війни»;
• медаль «Ветеран війни. Учасник бойових дій»;
• медаль «За військову службу Україні» (посмертно);
• медаль «Комбатанський хрест» (посмертно);
• медаль «Лицарський хрест» (посмертно).