Народився 29 квітня 1980 року в місті Києві.

Навчався у загальноосвітній середній школі № 124 міста Києва. Після закінчення школи здобув фах електромонтажника у ПТУ № 41. Також пройшов курси водіїв.

Олексій був життєрадісною, доброю та щирою людиною. Він ніколи не відмовляв у допомозі тим, хто її потребував, завжди підтримував рідних і друзів. Найбільше він любив свою родину — доньку, батьків і дружину, які були для нього найдорожчими людьми. Також Олексій дуже любив тварин, піклувався про них і ставився до них з великою добротою та турботою. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і любив.

3 червня 2025 року був мобілізований Оболонським районним у місті Києві територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Після проходження базової загальновійськової підготовки був направлений на Донецький напрямок для виконання обов’язків військової служби.

Проходив службу на посаді стрільця-снайпера десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 82-ої окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Збройних сил України.

23 вересня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання за призначенням, беручи участь у бойових діях та штурмових (наступальних) діях поблизу населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.

Смертельні поранення отримав унаслідок осколкового ураження черевної стінки з ушкодженням внутрішніх органів.

Смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Похований на Лісовому кладовищі міста Києва.

Світла пам’ять про мужнього захисника України назавжди залишиться в серцях рідних, близьких, побратимів і всіх, хто його знав.

Нагороджений:

– орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня (посмертно).