Артем Голумбевський народився 24 червня 2003 року у місті Києві.

Навчався у ліцеї №127 Дарницького району міста Києва. Після закінчення школи вступив до Київського професійного будівельного ліцею (ПТУ-27), де здобув професію автомеханіка.

У цивільному житті офіційно не працював.

У жовтні 2024 року вступив на військову службу за контрактом. Проходив службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади, військова частина А4638.Обіймав посаду командира відділення — командира машини 1 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти розвідувального батальйону.

Брав участь у бойових діях на Ізюмському напрямку Харківської області, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у боротьбі за свободу та незалежність України.

19 грудня 2025 року поблизу села Глущенкове Ізюмського району Харківської області Артем загинув під час захисту Батьківщини.

Похований на Лісовому кладовищі у Києві.

За час проходження військової служби Артем зарекомендував себе лише з позитивного боку, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність.

Для мами він завжди залишався тим самим маленьким хлопчиком, її гордістю та опорою.

Для рідних він був втіленням доброти й турботи. Умів обійняти так, що всі проблеми зникали, завжди знаходив час зателефонувати та запитати, як справи.

Для сестри Артем був не просто братом, а справжнім захисником і найкращим другом — людиною, на яку можна було покластися у будь-яку хвилину. Вона знала, що за його спиною — як за кам’яною стіною. Він вчив її бути сильною та завжди підтримував у всіх починаннях.

Для друзів був душею компанії — найвеселішим і найщирішим. Якщо комусь було погано, він першим приходив на допомогу. З ним пов’язані найкращі спогади, а його сміх умів зарядити кожного навколо. Він був людиною, яка ніколи не зрадить.

Світла пам’ять та вічна шана Герою України.