Тарасенко Андрій Григорович народився 31 травня 1982 року у місті Прип’ять Київської області. Після аварії на Чорнобильській АЕС проживав у Києві, на житловому масиві Троєщина. Працював будівельником, водієм, а згодом — у службі безпеки однієї з фірм.

Ті, хто знав Андрія, згадують його як людину з добрим і відкритим серцем.Був люблячим чоловіком, турботливим батьком для доньки, надійним братом. Людина з  щирим почуттям гумору, він завжди підтримував рідних і близьких. У вільний час любив готувати.

22 червня 2024 року Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Не вагаючись, він став на захист своєї країни, своєї родини, свого майбутнього. Служив солдатом, стрільцем — помічником гранатометника у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади (військова частина А1376).Брав участь у бойових діях на сході України — у Донецькій та Луганській областях. Як і тисячі інших українських воїнів, Андрій щодня ризикував своїм життям, залишаючись вірним присязі та своїм побратимам.

1 серпня 2024 року поблизу селища Новодонецьке Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання ворог здійснив атаку за допомогою безпілотного апарата. На позицію, де перебував Андрій, було скинуто гранату. Внаслідок вибуху він отримав поранення, несумісні з життям.

Його життя обірвалося раптово, але його мужність і самопожертва назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму та сили духу.

19 березня 2025 року Тарасенко Андрія Григоровича поховали на Лісовому кладовищі у Києві.

Вічна та світла пам’ять Герою!